Це війна? Арестович пояснив, до чого веде конфлікт в Азовському морі

25 листопада 2018 11:13 25.9т

У неділю, 25 листопада, в Азовському морі російський сторожовий корабель протаранив український рейдовий буксир "Яни Капу". Окупаційна "влада" Криму стверджує, що українські кораблі незаконно перетнули "держкордон" і увійшли в територіальні води Росії.

У коментарі UAportal військовий оглядач і блогер Олексій Арестович проаналізував ситуацію і відповів на питання, чи може цей таран означати початок ескалації на Азові.

Коментар оновлений о 12:51.

Це спланована ситуація. Ситуація різко пішла на ескалацію. Якщо ми досі гадали, чи підуть росіяни на ескалацію, то тепер ми знаємо відповідь: вони пішли.

Залежно від реакції міжнародних інстанцій ця ескалація може розвиватися або дуже швидко, або повільно, але розвиватися.

Час ми розрахували дуже добре. Мовляв, пройдемо вранці, коли вони сплять. Але і вони розрахували добре, міжнародні дипломати повільно реагуватимуть. Прикордонна служба ФСБ щойно повідомила, що українські судна в порушення тимчасово зайшли в закритий район, і що військові кораблі продовжують небезпечне маневрування. Отже, вони становлять небезпеку російському судноплавству, не подали заявку, ми будемо вживати заходів і бла-бла-бла.

Так що історія далеко не закінчена, і зараз вона, можливо, дійде до чогось цікавого. Але чи залишиться це окремим інцидентом на морі чи переросте у щось більше - в зіткнення, у війну, - ми побачимо.

Я не вірю, що поки що росіяни планують війну, але те, що вони навмисно продовжують ескалацію і поступово підвищують ставки - це однозначно.

Це означає, що, навіть якщо цей епізод буде зам'ятий, через певний час повториться наступний такий самий, потім через певний час - іще. Поступово вони будуть доводити до повного опускання української сторони, перетворювати нас на хлопчиків для биття.

І все це триватиме доти, доки ми не відповімо, як годиться відповідати незалежній державі, коли її військові кораблі атакують.

Відповімо ми чи ні - я не знаю, бо не я ухвалюю ці рішення. Але в якомусь сенсі для Порошенка було б вигідно почати відповідати гідно, тому що рейтинги президента воюючою країни відразу пішли б вгору, перевибори можна було б не проводити. Війна.

Але що у нього в голові, хто переможе в Порошенку - державник чи політик - поки невідомо. Не зрозуміло й те, якою буде реакція західних партнерів - що порадять, що скажуть.

Коротше кажучи, це складна комплексна проблема. Поки що ми можемо констатувати, що росіяни пішли на ескалацію. Тобто вони прийняли рішення не тримати уповільнений конфлікт, а підвищувати ставки на Азовському морі. В принципі це означає, що вони не бояться збройного конфлікту, вони до нього готові і шукають приводу, а якщо його немає, то привід створюють.

І ось тепер ми можемо констатувати, що військово-політична обстановка навколо України на азовському напрямку різко змінилася, і потрібно спішно переходити до зовсім іншої політики планування, в тому числі Заходу, і розуміти, що ми впритул стоїмо перед обличчям ще однієї військової кризи - вже на Азовському морі, - з перспективою переростання в регіональну війну з Російською Федерацією.

Ось з таким викликом ми зіткнулися. Подивимося, як наше могутнє керівництво на нього відреагує. Війни починалися і з менших приводів. А тут не просто випадковий епізод - зіткнулися два кораблі. Це цілеспрямована акція. І ще подивимося, чим вона закінчиться, тому що кораблі продовжують йти, і російське ФСБ розкидається грізними заявами. Подивимося.

Ще додам:

Петро Олексійович взяв на виборчу кампанію гасло "Армія".

Ще пару таких таранів без нашої відповіді, і іміджу "ВГК воюючої країни" немає, наче й не було.

З іншого боку, кінцевий успіх або неуспіх визначиться результатом поставленого завдання - якщо наші кораблі дійдуть в призначений район, значить, завдання виконане, і росіяни можуть спокійно видихнути.

Ось в цьому коридорі і відбуваються поки що події.

А далі - подивимося.

Наш ВГК крупно ризикнув (особисто).

Потенційна втрата двох катерів в такому епізоді не дуже добре буде сприйнята і на Заході - навіщо вам давати дорогі катери, якщо ви їх ризикуєте так просто втратити?

Командири катерів однозначно мають інструкції на всі можливі варіанти дій і знають чим ризикують, виконуючи наказ.

У цьому особливість психології морських командирів - вони свідомо йдуть туди, де розраховувати можна тільки на себе.

Авіація в Азов не прилетить.

Тому в екстремальній ситуації вони будуть самостійно оцінювати обстановку і діяти відповідно до досвіду, знань і отриманих інструкцій.

Вимальовується непогана, друга вже, ризикована операція України на даному напрямку.

Поки йдуть.

Попереду - грудневе засідання Генасамблеї ООН з мілітаризації Росією Азовського моря.

Автор:
Читайте також
×