русский
Mixed

Є два виміри, які роблять Об'єднавчий собор легітимним, - протоієрей Георгій Коваленко

Тетяна Гайжевська

Є два виміри, які роблять Об'єднавчий собор легітимним, - протоієрей Георгій Коваленко
Є два виміри, які роблять Об'єднавчий собор легітимним, - протоієрей Георгій Коваленко

Дата Об'єднавчого собору православних церков України поки що невідома. Проте, ясно, що собор не стане останньою крапкою в темі незалежної церкви - він лише започаткує масштабний процес становлення.

Чи буде собор легітимним, якщо на ньому будуть присутні тільки 3 з 90 екзархів УПЦ МП? Чи може новий предстоятель нової церкви піти за "московським" вектором? У чому принципово ця церква повинна відрізнятися від тих православних церков, які існують сьогодні в Україні?

На ці запитання в бліц-інтерв'ю UAportal відповів ректор Відкритого православного університету, колишній прес-секретар предстоятеля УПЦ Московського патріархату, протоієрей Георгій Коваленко.

- В інтерв'ю одному з видань ви назвали дату Об'єднавчого собору - 22 листопада.

- Тут вийшла дивна історія. Я сказав: "Нам обіцяють 22-е", маючи на увазі, що про це говорили, "але точно невідомо". Але від моєї фрази відсікли одну частину, і вийшло, що я нібито знаю дату. Одразу кажу: я дату не знаю.

- Тим не менш, ви напевно знаєте про події, що сталися у вівторок, коли президент запрошував на зустріч екзархів УПЦ МП. Прийшли тільки 3 з 90 - з тієї причини, що в той же день і в той же час митрополит Онуфрій скликав надзвичайний собор. Як ви розцінюєте цей жест? Чи означає це, що УПЦ МП фактично йде на конфронтацію з владою України і з іншими православними конфесіями країни?

- Мені здається, важливо, що все-таки зустріч відбулася, хоч і в дуже урізаному форматі. Що стосується причин, чому вона не відбулася в повному форматі - тут питання до організаторів процесу, тут я не можу нічого коментувати. З одного боку, неприємно, що не відбулося зустрічі єпископату з президентом, а з іншого, важливо, що все-таки частина єпископів змогла зустрітися з президентом.

Тому я думаю, що у цій історії можливе продовження. У будь-якому випадку, це лише частина процесу.

- Є 90 архієреїв УПЦ МП. Скільки з них, за вашими оцінками, готові перейти в нову помісну церкву?

- Я не можу назвати цифр, але в будь-якому випадку, мені здається, процес відбуватиметься в кілька етапів. Вселенський патріарх позначив його як все-таки процес відновлення єдності української православної церкви.

Тому я думаю, що цей процес з собором, який має обрати предстоятеля і фактично завершити процес надання автокефалії, триватиме. Все буде залежати не тільки від особистих бажань когось, а й від того, наскільки та церква, яка буде створюватися, відповідатиме сподіванням духовенства і віруючих, які, в свою чергу, теж впливатимуть на ієрархів.

У цьому сенсі процес відновлення єдності українського православ'я буде розтягнутий в часі. І в часі буде відбуватися приєднання до цього процесу єпископів.

- Тобто об'єднавчий собор не буде останньою крапкою в цьому питанні?

- Він і в питанні єдності українського православ'я не остання крапка, і в питанні розвитку українського православ'я не остання крапка. Тому що нам потрібен не тільки собор, який обере предстоятеля - нам потрібен великий соборний процес, який визначить обличчя українського православ'я, який допоможе йому позбутися від всіх цих хвороб - тоталітарних, радянських, імперських, середньовічних та решти. А цей процес неможливий без великої внутрішньої богословської, організаційної та іншої роботи.

Зокрема, необхідно створювати систему богословської освіти, розвивати систему освіти. Нам необхідно вибудовувати інші церковні служіння - і капеланське, і соціальне, і шукати відповіді на багато питань, які стоять перед сучасними людьми взагалі і перед українцями зокрема.

Читайте також: Бліц з митрополитом Олександром (Драбинком) про майбутнього главу УПЦ і найстрашніший вчинок РПЦ

І цей процес не може завершитися за один день. Всі повинні розуміти, що для українського православ'я є шанс розвиватися незалежно і самостійно, але це і велика відповідальність за те, в якому напрямку ми будемо розвиватися.

Чи будемо ми повторювати помилки інших церков, коли отримаємо незалежність, або станемо частиною світового православ'я і світового християнства. У цьому сенсі дуже важливі кількісні параметри чи часові, але ще й якісні. А якісні зміни не відбуваються миттєво.

Об'єднавчий собор може тільки розпочати процес, а потім нам всім потрібно буде продовжувати ту діяльність і те служіння, які ми робили. Сподіваюся, в нових умовах багато що стане, скажімо так, зручнішим.

- Якщо в об'єднавчому соборі візьмуть участь всі екзархи УПЦ КП, УАПЦ і тільки троє екзархів УПЦ МП, чи буде він вважатися легітимним, якщо це поняття тут можна застосувати?

- Легітимним його робить не кількість учасників, а те, чи будуть його рішення підтверджені і прийняті Вселенським патріархом. У цьому сенсі, з одного боку, все залежить від Вселенського патріарха, а з іншого, від духовенства і віруючих України.

Тому що будь-яке рішення ієрархів або ухвалюється іншими ієрархами, усім православним світом або не ухвалюється церковним народом і духівництвом. Тому є два виміри, які роблять цей собор дійсним і легітимним: Вселенський патріарх і українське духовенство і віруючі.

- Сьогодні можна сказати з повною упевненістю, що митрополита Онуфрія на цьому соборі не буде?

- Я не можу за нього відповідати. Це питання до нього, а не до мене.

Читайте також: Чи можлива участь митрополита Онуфрія в Установчому Соборі? Бліц з митрополитом Олександром (Драбинком)

- Хто, на вашу думку, може очолити нову церкву?

- Для мене і тих людей, з якими я спілкуюся, це не принципове питання. Ми готові і відкриті до співпраці з будь-яким предстоятелем, який буде обраний.

Але, з іншого боку, ми б хотіли, щоб при цьому українська церква розвивалася на принципах соборності, щоб свої права і обов'язки знав кожен єпископ, а не тільки предстоятель або синод. Щоб священики мали право голосу, і свої зрозумілі обов'язки і не страждали від сваволі, щоб в церкві був повноцінний, законний церковний суд. Щоб священики не переводилися просто так з місця на місце, щоб миряни теж брали участь в ухваленні важливих рішень, мали право голосу і механізми донесення своєї точки зору до священноначалія.

Читайте також: Томос для України: що буде з парафіями УПЦ МП

Це великий соборний процес, і в цьому питанні ми відкриті до співпраці з тим предстоятелем, якого оберуть архієреї. Якщо ж ця людина продовжуватиме московський тип політики, то ми готові бути в опозиції, намагаючись пояснити, чому українське православ'я, українська церква повинна відрізнятися від московських шаблонів.

- Озвучується ще один варіант об'єднавчого собору - його може провести Константинополь. В такому випадку архієпископ Іов (Геча) має шанс стати главою новоствореної церкви. Як ви оцінюєте ймовірність такого сценарію?

- У будь-якому випадку, Константинопольський патріархат і патріарх через своїх представників братиме участь в питанні проведення собору. Я думаю, що це будуть або спостерігачі, або координатори. Не знаю, яким буде формат цієї участі, але, швидше за все, ця участь буде. Але рішення будуть ухвалювати єпископи.

У цьому сенсі функція представника Вселенського патріарха, скоріше, спостережна. А хто буде запропонований, невідомо.

Що стосується владики Іова, то я нагадаю про те, що свого часу блаженніший митрополит Володимир на момент обрання його предстоятелем церкви не був в Україні, але єпископи прийняли рішення висунути його. Можливо, це не зовсім точна паралель, але я б не обмежував можливості вибору для єпископів. Якщо виникнуть якісь кандидати з Вселенського патріархату, я думаю, єпископи цілком можуть їх розглянути. А вже чи надавати їм право висувати свої кандидатури, чи ні - це вже питання тієї процедури, яка буде прийнята на соборі.

Читайте також: Розкол РПЦ і Константинополя. Який сценарій уготований Україні? Думка Андрія Зубова

Унікальність ситуації полягає в тому, що вибори будуть проходити за тією процедурою, яку єпископи повинні будуть прийняти на самому соборі. У них є всі можливості або допустити до участі в цьому процесі ієрархів Вселенського патріархату, або не надати такої можливості. Думаю, тут останнє слово буде за українськими ієрархами, а у Вселенського патріарха буде можливість пропонувати рішення або стежити за процесом.

- І останнє питання. Отче, яке рішення особисто ви прийняли щодо нової церкви, яка буде створена?

- Я відкритий до співпраці. Але, з іншого боку, у мене є свої проекти, той же Відкритий православний університет. Мені здається, що для нової церкви було б непогано, якби продовжили існування незалежні освітньо-просвітницькі та медійні структури, які були б доброзичливі, але при цьому не були б повністю інкорпоровані в структуру.

А як священик я почекаю рішення цього собору, і прийму своє рішення відповідно до того, якою буде реакція Вселенського патріарха на цей собор.