Інтерв’ю з В’ячеславом Кателевським: "Драматургія — це боротьба волі"
В’ячеславе, ви працювали над дуже різними проєктами — від дитячих телепрограм і документальних сюжетів до драматичних серіалів і масштабних розважальних шоу на кшталт "Голос країни". Як ви визначаєте основу драматургії в таких різних жанрах?
Я впевнений, що принцип один для всіх форматів — від дитячої програми до великого кіно. В центрі завжди стоїть персонаж і його мета. Якщо в героя немає чіткого прагнення, у глядача не виникає зацікавлення. Але мало поставити мету — потрібно створити протидію цій меті. І тут йдеться не просто про формальний конфлікт. Це має бути протистояння волі, зіткнення цінностей і рішень, яке тримає глядача в напрузі. Саме так народжується справжня драматургія.
Чи можна навести приклади з вашого досвіду?
Звісно. Коли я писав сценарії для "Клубу Суперкниги", мені було важливо, щоб кожен епізод не лише розповідав біблійну історію, але й показував внутрішню боротьбу дитини — між сумнівом і вірою, страхом і надією.
У серіалі "Повернення Мухтара", де я працював режисером монтажу, драматургія будувалася на постійному протистоянні героїв і антагоністів: не просто "злодій проти поліції", а зіткнення їхніх характерів і рішень.
А в розважальних шоу на кшталт "Голосу" драматургія створюється навколо учасників — їхнього бажання перемогти й тиску обставин. Там монтаж буквально створює дуель волі, і це тримає глядача біля екрана.
Сьогодні ви працюєте над створенням власної кінокомпанії у США. Як ви бачите процес побудови драматургії вже в голлівудському контексті?
Зараз ми в Everlight Films будуємо все з нуля, і я думаю про серіал як про дім. Сценарій — це фундамент. Якщо він слабкий, усе руйнується. Але далі потрібні стіни — це правильний кастинг. Можна написати геніальний текст, але якщо актори не відповідають образам, історія не оживе. І є дах — це монтаж. Саме монтаж завершує архітектуру драматургії, створює ритм і атмосферу. Вдалий монтаж перетворює сценарій на історію, яку глядачі будуть пам’ятати.
Тобто монтаж — це не просто техніка, а частина драматургії?
Абсолютно. Монтаж — це спосіб вести глядача крізь історію, керувати його увагою, розставляти акценти. Я завжди кажу: драматургія тексту задає напрямок, але драматургія монтажу створює відчуття. Якщо ми правильно будуємо "фундамент, стіни й дах", то отримуємо не просто проєкт, а дім, у якому глядач готовий жити — хоча б на час перегляду.