Це як "Л/ДНР". Що відбувається між Індією і Пакистаном і чим це закінчиться – відповідь Арестовича

28 лютого 2019 10:50 11.4т

Схоже, між Індією і Пакистаном почалася справжня війна. Конфлікт, що триває десятиліттями, спалахнув з новою силою. Все почалося 14 лютого, коли терорист-смертник, член угрупування "Джаїш-е-Мухаммад", підірвав індійський конвой. В результаті загинуло 45 військових. Індія звинуватила Пакистан у підтримці терористів і відкликала з цієї країни свого посла.

26 лютого Індія завдала авіаудару по табору "Джаїш-е-Мухаммад", який знаходиться на території Пакистану. Пакистан, в свою чергу, розцінив цей факт як пряму військову агресію і привів армію в повну бойову готовність.

27 лютого індійські винищувачі перехопили 3 військові літаки Пакистану. У відповідь послідував удар по Кашміру, були збиті 2 літаки ВПС Індії. Один пілот узятий в полон. У той же день індійські ВПС збили пакистанський винищувач F-16. За останньою інформацією, Індія споруджує порядку 14 тисяч бункерів для можливої евакуації сімей, що живуть уздовж кордону з Пакистаном.

"Проблемний штат Джамму і Кашмір – це як "ДНР" і "ЛНР", - розповів UAportal військовий оглядач і блогер Олексій Арестович. Він пояснив, в чому полягає глобальна причина конфлікту, чим він схожий на україно-російський, і як протистояння двох ядерних держав може розвиватися далі.

Це давня історія. За англійців Індія і Пакистан були однією державою. Коли в 1947 році англійці йшли з Індії, надавали їй незалежність, вони її поділили. Причому, спеціально поділили так, щоб залишити зони конфліктів, і за принципом "розділяй і володарюй" займати позицію третейського судді і таким чином впливати на колишні колонії.

Практично всі колоніальні відходи містили в собі проблему територій. Часто ділили взагалі по лінійці, як в Африці. А потім з'ясовувалося, що поділили племена, і виникали конфлікти.

Проблемний штат Джамму і Кашмір – це як "ДНР" і "ЛНР". Там живуть мусульмани, а глава у них – індійський махараджа, який з точки зору мусульман взагалі не має права на існування.

Там системні проблеми. У першій же війні, яка була в 1947 році після розділу Індії і Пакистану, загинуло 2,5 мільйонів чоловік. Це була масова різанина, конфлікт, інспірований не державою, а населенням на грунті повного несприйняття один одного.

З того часу було кілька індо-пакистанських воєн. Вони ніколи не закінчувалися рішучими результатами, за винятком того, що свого часу індуси відвоювали у Пакистану Бангладеш і допомогли йому стати незалежною державою.

Це не перший, не другий і не останній конфлікт між Індією і Пакистаном. Крайній був в 1999 році, коли вони рубалися на високогір'ї за якийсь там черговий льодовик.

А взагалі на пакистанській території базуються радикальні мусульманські організації, які атакують індійських військових. Приводом для цього конфлікту став теракт шахіда, який в'їхав в колону, загинуло 45 індійських військових. Індія відповіла авіаударом по таборах цих терористів на території Пакистану. Ті відповіли, і ось вже збито 2 індійських літаки, збитий пакистанський...

Поки що ніхто не знає, чи обмежиться це прикордонним інцидентом або переросте хоча в коротку, але війну. З пакистанської сторони вже прозвучали заклики про мир, "подумайте про наслідки". Але, тим не менш, обидві сторони перекидають туди бронетанкові частини, ядерні сили приведені в стан готовності номер один, і всі чекають, чим це закінчиться.

Зазвичай Індія перемагає в таких конфліктах – просто вона набагато сильніша за ресурсами, ніж Пакистан. Але перемагає як? Їй ніколи не дають перемогти до кінця, вона виграє за очками. Явних перемог, окрім відвоювання Бангладеш, не було.

Пакистанська армія вважається однією з найбільш боєздатних у світі, Індія теж дуже непогано воює. Пакистан підтримує Китай, Індію підтримують США і Росія. США частково підтримують Пакистан, хоча з 2001 року, з вторгнення в Афганістан, вони сильно натягнули відносини.

Що в цьому "приємно" дивує – це легкість, з якою вони відкривають вогонь по суверенній території один одного. У них немає жодних сумнівів щодо цього. Якщо ми в 2014 році думали тричі, росіяни теж думали, стріляти з-за кордону чи ні, хоча все-таки стріляли, то ці стріляють без докорів сумління.

Тому конфлікт легко може перейти в нову фазу ескалації.

Загрози ядерної війни, звичайно ж, немає, як би нас не лякали. Найстрашніше, у що може вилитися цей конфлікт – це обмін якимись тактичними ядерними ударами по військах, хоча, я не думаю, що до цього дійде.

Україну це ніяк не торкнеться, навіть якщо там буде ядерна війна, до нас не долетить, тому що сильно далеко. І до Росії не долетить.

Швидше, це відбувається в канві наших прогнозів щодо того, що в епоху, коли глобалізація практично закінчилася, коли стримуючі механізми колективної безпеки і всього іншого ослабли, світ чекає ціла низка регіональних конфліктів, як мінімум, на найближчі 10 років.

І всі з нетерпінням чекають, де ж в черговий раз прорве. Цього разу прорвало там, де тонко. А тонко було між Індією і Пакистаном.

Насправді, таких місць ой як багато! В одній Європі їх штук 30, з яких штук 5 – критичних. Туреччина-Греція, Балкани, Гібралтар, Фолклендські острови, та ж Україна-Росія...

Коротше кажучи, світ вступив в період регіональних воєн, і такі події не будуть винятком, але будуть відбуватися все частіше.

Де можна чекати нових конфліктів найближчим часом? Треба уважно дивитися на те, що відбувається біля островів Спратлі в Південно-Китайському морі, на які претендують всі кому не лінь, починаючи з Австралії і закінчуючи Китаєм. Знову ж таки, між Індією і Китаєм є свої проблеми, недавно була перестрілка на кордоні.

На тлі цих конфліктів конфлікт на Донбасі виглядає досить масштабним. 500 кілометрів фронту – цим мало хто в світі може похвалитися. Мабуть, це наймасштабніший конфлікт із застосуванням збройних сил держав, тому що в інших конфліктах – Сирія та Ірак – державні машини воюють з парамілітарними формуваннями.

Індо-пакистанський конфлікт, при тому, що це дві ядерні держави, і за масштабом вони більше, ніж Україна, і армія більше, і населення більше, але по фронту це менше, ніж у нас.

Отже, ми досі утримуємо пальму першості.

Але що буде, якщо цей конфлікт розшириться, або що буде, якщо, наприклад, Колумбія і Бразилія почнуть операцію проти Мадуро в Венесуелі – це питання.

Автор:
Читайте також
×