РПЦ йде в катакомби, Україна шле їм промінь добра. Протоієрей Олександр Дедюхін про майбутнє церков

08 січня 2019 13:38 2.3т

У неділю, 6 січня, в Стамбулі, глава Православної церкви України митрополит Епіфаній отримав Томос про надання автокефалії з рук Вселенського патріарха. Ця подія викликала очікувану хвилю захоплення в Україні та очікувану "антіхвилю" звинувачень, образ і навіть прокльонів в Росії.

Так, глава Російської православної церкви патріарх Кирил кваліфікував це як "об'єднання розкольників", а протоієрей РПЦ Чаплін пішов далі: він послав прокляття православним в Україні.

"Нема чого на дзеркало нарікати, коли пика крива", - заявив у відповідь на це настоятель Свято-Миколаївської церкви Української Помісної Православної церкви (м.Полтава), протоієрей Олександр Дедюхін. У бліц-інтерв'ю UAportal він передрік справжнім розкольникам – РПЦ – відхід в печери, а також пояснив, які кроки будуть після отримання Томосу.

- Що, на вашу думку, могла б Православна церква України послати у відповідь на ці слова про "об'єднання розкольників" і прокльони? Можливо, промінь добра?

- Можна послати їм у відповідь російське прислів'я: "Нема чого на дзеркало нарікати, коли пика крива". Вони самі розкольники, тому що вони перервали спілкування і з Константинопольською церквою, і з усім православним світом.

А промінь добра ми посилаємо за допомогою Томосу.

Що таке Томос? Це не просто документ, який робить Українську церкву незалежною. Він ще й звільняє Константинопольську церкву від багатостолітнього московського ярма. Тому що багато століть Москва через гроші, через якісь інші заходи впливу намагалася керувати Константинополем. Наприклад, ми знаємо, що 1946 року Сталін намагався скликати Вселенський собор, щоб Московський патріархат став головним у світовому православ'ї.

Вони розкольники, вони самі себе загнали в цей стан і тепер, зрозуміло, звинувачують усіх.

А те, що на Об'єднавчий собор прийшло всього два єпископи Московського патріархату – це, мабуть, Божественний Промисел. Якби туди прийшло більше єпископів МП, хіба ми б раділи, якщо б 6 січня поряд із Вселенським патріархом стояв митрополит Онуфрій? Це було б перевдяганням Московської церкви.

- Ви вважаєте, той факт, що митрополита Онуфрія не було на Об'єднавчому соборі – це добре?

- Це добре. Тому що ті, хто хотів залишитися з Москвою, залишився з Москвою. Безумовно, потім єпископи МП будуть приєднуватися до Української церкви, цей процес ми ще побачимо. Але з церковної точки зору важлива не кількість, а якість.

Наприклад, можна згадати того ж преподобного Максима Сповідника, який говорив: "Навіть якщо весь світ причаститься з єретиком-патріархом, я один не прічащусь".

На Об'єднавчий собор прийшли ті, хто хотів об'єднатися, хто хотів Української церкви. І це був перший крок.

- Як ви думаєте, що буде далі з РПЦ, яка стала фактично церквою розкольницькою?

- Я думаю, що, якщо вони не змінять свою позицію, - а поки що нічого на це не вказує, - відбуватиметься їхня подальша маргіналізація, чергова залізна завіса тощо.

Тому що, якщо послідовно дотримуватися їхньої еклезіології, то всі, хто моляться з Константинопольським патріархом, теж розкольники. Відповідно, можливий якийсь варіант за типом старообрядницької церкви – закопуватися в катакомби. Ну, що ж, нехай йдуть.

- Ви допускаєте варіант, що в ситуації нинішньої кризи в РПЦ буде прийнято рішення про заміну патріарха Кирила, наприклад, на митрополита Тихона (Шевкунова), якого називають "духівником Путіна"? Той помириться з Константинополем і виведе ситуацію з глухого кута.

- Я не можу припускати, що у них там діється в головах, але справа ось у чому. Це досить серйозна ілюзія: мовляв, давайте змінимо патріарха Кирила, одного царя на іншого, і все налагодиться. Це загальний фон. Ми ж розуміємо, що РПЦ – це одне з міністерств путінської Росії.

Тому я не думаю, що буде змінюватися курс. Це загальний курс Росії – "ми Д'Артаньяни, а навколо нас всі вороги. Точно так само поводиться і РПЦ.

- Отримання Томосу – фінальна точка, остаточне визнання незалежної церкви України. Переходи парафій УПЦ МП почали відбуватися раніше, але що буде далі, починаючи з цього моменту?

- Перш за все, повинен бути затверджений механізм переходу. На сьогодні він досить погано виписаний. У нас діє закон "Про свободу совісті та релігійні організації" 1991 року. Він дуже старий, в ньому немає чіткого визначення, що таке парафія, що таке парафіяни тощо, тому здійснювати перехід досить складно саме юридично.

Спікер парламенту Андрій Парубій говорив про це в Константинополі – про те, що в січні в Раді можуть розглянути такий законопроект.

Крім того, потрібен процес юридичної реєстрації Православної церкви України. У Статуті, який був ухвалений на Об'єднавчому соборі, сказано, що він набирає чинності після Томосу. Томос виданий, і тепер ми можемо займатися реєстрацією.

Автор:
Читайте також
×