Томос, відбір храмів і розкол: протоієрей Олександр Дедюхін про нервування УПЦ МП

23 листопада 2018 12:37 4.7т

Процес надання Томосу Православній церкві в Україні вийшов на фінішну пряму. 27-29 листопада має відбутися Синод Вселенського патріархату, на якому буде визначено дату об'єднавчого собору в Україні.

Коли може відбутися цей собор? Хто братиме участь у виборах на пост глави нової церкви? Яка роль Константинополя в соборі? Яку проблему необхідно буде вирішити новій церкві відразу ж після собору і обрання голови? Як на практиці буде виглядати "відбір храмів" УПЦ МП?

На ці питання в бліц-інтерв'ю UAportal відповів настоятель Свято-Миколаївської церкви УПЦ КП (м.Полтава), протоієрей Олександр Дедюхін.

- Чи може собор бути приурочений до якогось великого церковного свята? Якщо так, яку дату ви могли б припустити?

- Дати церковних соборів не обов'язково приурочені до якихось свят. Це буде вирішувати Вселенський патріархат, адже, по суті, це не ми скликаємо свій собор - його скликає Вселенський патріархат. Якою логікою у виборі дати він буде керуватися, я не можу сказати.

Але у мене є своя теорія. Так як це буде грудень, можливо, собор буде призначений на 13 грудня, на Андрія Первозванного. Це можливо. Але нічого конкретнішого я не можу сказати.

- Чи буде в об'єднавчому соборі брати участь представник Константинопольського патріархату?

- Обов'язково.

- Якою буде його роль?

- Константинопольський патріархат організовує цей собор, тому я думаю, що його представник буде головувати на соборі.

- Чи може він брати участь у виборах глави церкви? Висувати свою кандидатуру?

- Ні, сама людина не може висувати свою кандидатуру - кандидатуру висуває єпископат. Але так як це собор Православної церкви в Україні, то, думаю, на роль предстоятеля церкви повинні претендувати лише наші архієреї.

Вселенський патріархат тимчасово, скажімо так, взяв владу в свої руки, щоб організувати весь цей процес.

- Просто в числі можливих претендентів на роль предстоятеля називалося ім'я архієпископа Константинопольського патріархату Іова (Гечі).

- Мені здається, це з області фантастики.

- Добре, а тепер дещо не з області фантастики. Ми пам'ятаємо, як зірвалася зустріч президента України з єпископами УПЦ МП - на той же день і на той же час митрополит Онуфрій скликав надзвичайний собор. В результаті на зустріч з президентом прийшли тільки троє єпископів. Чи може так само УПЦ МП зірвати і Об'єднавчий собор?

- Не може. Тому що основна умова Об'єднавчого собору - хто хоче об'єднуватися, той на нього приходить. Якщо архієреї Московського патріархату на нього не прийдуть, значить, вони взагалі не беруть участі в об'єднавчому процесі, вони йдуть в розкол.

Але розкол не визначається більшістю голосів. Розкол визначається істинністю віри, істинністю сповідання. Тому навіть якщо більшість єпископів Московського патріархату не з'являться на цей собор, вони просто продемонструють свою позицію. Хоча, наскільки мені відомо, вже досить чимала їхня кількість висловилася, що вони прийдуть на собор.

Тоді була зустріч президента з представниками Московського патріархату, і то кілька людей прийшли.

Ні, зірвати не вийде. Ну, не прийдуть - і не прийдуть.

- Навіть якщо від УПЦ МП не буде нікого на цьому соборі, він буде вважатися легітимним і його рішення про створення церкви буде вважатися легітимним?

- Так.

- І кілька слів про те, що буде після Томосу. На вашу думку, з якою головною проблемою зіткнеться українське православ'я після Томосу, і яку необхідно буде терміново вирішити?

- Головною проблемою, звичайно, буде організація парафіяльного життя. Справа в тому, що обрання предстоятеля, вручення Томосу - це великий, але всього лише перший крок. Потім потрібно буде розробляти статут нової церкви, скликати помісний собор. Швидше за все, такий собор буде протягом наступного року. Можливо, ті, хто не прийшли на цей собор, прийдуть на той і покаються.

Буде досить багато певних організаційних проблем, але, думаю, все це можна вирішити.

- Але погодьтеся, що найголовніша проблема, яка сьогодні цікавить парафіян УПЦ МП - що буде з їхніми парафіями. Ви знаєте, що їх постійно лякають тим, що у них будуть відбирати храми. Що буде на практиці? Як ви це бачите?

- Я розмовляв на цю тему з Ростиславом Павленком (радник президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень, - UAportal), тому я можу конкретно сказати, що буде. Всім громадам, в тому числі Київського патріархату, Автокефальної церкви, Московського патріархату буде необхідно перереєструватися.

Буде зареєстрована помісна церква, яка, швидше за все, буде називатися Православна церква в Україні, і всім буде запропоновано перереєструватися. Хто захоче бути в цій помісній церкві - будь ласка, проходить реєстрацію як парафія помісної церкви. Хто захоче бути альтернативного патріархату, будь ласка - він буде реєструватися відповідним чином.

На своїх зборах кожна громада буде сама вирішувати, якій церкві вона належатиме. Тут не буде ніякого тиску.

Чому деякі московські священики і єпископи нагнітають обстановку? Тому що на храмах Московського патріархату написано: "Українська православна церква". Звичайні парафіяни кажуть: "Ми ж не ходимо до московської церкви, ми ходимо до української".

Це явна брехня, яку потрібно припиняти. Якщо громада буде зареєстрована як "Російська православна церква в Україні"...

- Всі ці таблички теж треба буде поміняти.

- Звичайно. Це процес абсолютно добровільний. Рішення ухвалюють самі громади.

Але щодо тих храмів, які знаходяться у власності держави, наприклад, лавр, буде трошки інша процедура. Держава буде вирішувати, якій церкві ці лаври будуть належати. Це юридично інша історія.

- Ваш прогноз: що буде з Києво-Печерською лаврою?

- Мій прогноз - вона буде в помісній церкві. Можливо, не відразу. Взагалі, Києво-Печерська лавра передана УПЦ МП в оренду, і одна з умов оренди - нічого не перебудовувати і не переробляти, тому що це охоронна зона. А вони там стільки всього набудували і перебудували.

Тому, думаю, на цій підставі можна сто п'ятдесят разів розірвати договір оренди.

Автор:
Читайте також
×