Кремль ще не програв цю битву: Дмитро Тимчук про Томос і про те, що буде після

13 грудня 2018 13:58 1.1т

З наближенням Об'єднавчого православного собору все частіше звучать застереження про те, що до 15 грудня або трохи згодом на сході України, на маріупольському напрямі можливі провокації, локальний або навіть широкомасштабний наступ Росії.

У бліц-інтерв'ю UAportal координатор групи "Інформаційний спротив", народний депутат України Дмитро Тимчук розповів:

- Кремль не вважає програною битву за Україну і продовжує працювати по всіх напрямках.

- не виключено, що спроби дестабілізації ситуації всередині країни на релігійному «фронті» будуть підкріплюватися і на реальному військовому фронті.

- Кремль може використовувати для провокацій націоналістичні сили в Україні.

- Незабаром після створення помісної церкви в рядах УПЦ МП почнеться значний розкол.

- Останнім часом озвучуються прогнози про те, що до дати Об'єднавчого православного собору, 15 грудня, або в наступні дні на сході країни, на маріупольському напрямі можуть виникнути серйозні неприємності - загострення ситуації, провокації і навіть повномасштабне вторгнення Росії. Чи поділяєте ви такі побоювання і чи згодні ви з такими прогнозами?

- Цілком. Не зважаючи на те, що де-факто Москва вже програла бій за надання Україні автокефалії, борючись проти чого Москва задіяла серйозні сили і засоби, починаючи від нашої п'ятої колони, агентів впливу і закінчуючи так званою УПЦ МП в якості ідеологічного зброї, зі спробами консолідувати парафіян. Була призначена дата собору, Варфоломій засвідчив, що Томос буде надано. Проте, Кремль ще не вважає цю битву програною і продовжує докладати всіх зусиль.

Вони працюють одразу в усіх напрямках. Це і робота по темі нібито рейдерства храмів УПЦ МП, вигнання - за версією Москви - УПЦ МП з лавр. В даний час не працюють тільки по Святогірській лаврі, а по Почаївській і Києво-Печерській працюють дуже сильно, лякаючи народ тим, що вигнання священнослужителів УПЦ МП відбуватиметься силовими методами. І натякають на те, що це тільки відправні точки, і така ситуація буде по всій Україні. Що єдина помісна церква за підтримки держави, силових органів буде займатися фактично рейдерством - в інтерпретації Кремля.

Тобто робота ведеться, починаючи з цих напрямків і закінчуючи роботою з православними церквами світу. За даними групи «Інформаційний спротив», зараз йде щільне «підгортання», серед інших, вже й Грузинської православної церкви. Їм передали мощі, про які Грузія просила досить довгий час. РПЦ ігнорувала ці звернення, і тут раптом почався період якоїсь нездоланної дружби.

Але насправді це відбувається не тільки в напрямку Грузинської православної церкви, а й інших. Ми бачимо, як реагує духовенство Сербської церкви, Болгарської церкви, Вірменської церкві - тобто в тих країнах, які є сателітами РФ.

Звісно, це теж буде грати свою роль, щоб максимально дестабілізувати ситуацію в Україні.

Спроби, які з подачі Москви відбуваються всередині України на релігійному «фронті», можливо, будуть підкріплюватися і на реальному військовому фронті, на Донбасі.

По-моєму, це вкладається в загальну концепцію з точки зору Москви просто ідеально.

- Тим не менше, розмови про вигнання священиків УПЦ МП з лавр так і залишаються розмовами, і не більше.

- Але вони працюють на емоційному рівні. Розрахунок робиться на те, що парафіяни УПЦ МП сприймають інформацію на рівні серця, емоційних начал, а не піддають її тверезому аналізу.

На прикладі тієї ж Почаївської лаври ми бачимо: щойно почалися різні юридичні, правові руху, про що експерти і ЗМІ говорили давно, ще до надання автокефалії, створення помісної церкви - про те, що фактично вихід лаври з-під контролю держави і передача УПЦ МП відбулася з грубими порушеннями - процес розігрується без посилань з боку Росії, з боку її прихильників в Україні, без посилань на правові норми, а суто на емоційному рівні. Мовляв, «бачите, відбирають, це початок рейдерства, і так буде по всій Україні».

Так, фактів немає, але, чіпляючись за такі моменти, йде дуже потужна розкрутка з тим, щоб спровокувати це протистояння.

- До речі, боксер Олександр Усик сказав, що «встане на сторону ченців» в разі спроби захоплення лавр. Крім того, ми знаємо, що є ще й націоналістичні рухи, які з кращих спонукань можуть спробувати щось організувати. До речі, вчора до них через UAportal звернувся заступник міністра Георгій Тука - він попередив їх про те, що такі дії можуть бути використані ворогом для дестабілізації ситуації.

- Це відбувається постійно під час різних політичних акцій протесту. Зрозуміло, що радикалізувати будь-яку форму протесту з будь-якого приводу, тим більше, в такій країні, як Україна, досить нескладно. Для цього необхідна купка організованих провокаторів. І тим більше, коли мова йде про релігійні питання, коли ставка робиться на суто ідеологічні моменти.

У цій ситуації будь-який акт насильства може спровокувати серйозні масові заворушення, на що російська агентура і сподівається. Для цього не потрібно, щоб в організації заворушень брали участь 10 тисяч осіб, щоб всі вони були п'ятою колоною і отримували гроші від ФСБ РФ і так далі. Досить купки провокаторів, які, наприклад, кидають гранату або коктейль Молотова в натовп під виглядом тих же націоналістів - і починається реалізація того сценарію, який потрібен Кремлю.

І тут вже, звичайно, відповідальність наших спецслужб і правоохоронців, по-перше, уникнути таких сценаріїв. По-друге, дуже важливо, щоб самі наші націоналістичні рухи не демонстрували своєї широкої участі.

Навіть якщо вони беруть участь в якихось громадянських акціях протесту проти УПЦ МП, необхідно повністю контролювати цей процес і розуміти, що вони можуть бути використані для провокацій. Тут я з паном Тукою абсолютно згоден.

- До Конституційного суду звернулися 47 народних депутатів із заявою про визнання незаконною постанови ВР про підтримку звернення президента України про надання автокефалії церкви в Україні. Як ви думаєте, яким буде рішення Конституційного суду?

- Щодо рішення Конституційного суду я не можу загадувати з однієї простої причини: у нас суд є незалежним - принаймні, де-юре. Тому, якщо я буду розповідати, яке рішення ухвалить КС, це буде виглядати, як мінімум, дивно в такій країні, як Україна, яка бореться за звання правової.

Але достатньо вивчити список цих 47 нардепів. Там товариші Бойки, Шуфричі та інша братія. Яскраво виражені агенти впливу, п'ята колона Москви, про що ми говорили вище. Цей список - просто класична ілюстрація до цієї тези.

Що стосується рішення Конституційного суду, то ми можемо сподіватися тільки на те, що він ухвалить правове рішення - таке рішення, яке буде повністю відповідати тому, чого чекає Україна. А саме - відхилення позову і пояснення на пальцях, чому вони не праві.

- На початку ви сказали: «Кремль ще не вважає цю битву програною». Чи можемо ми сьогодні сказати, що ця битва остаточно програна Кремлем?

- Я думаю, реальна розстановка сил буде ясна протягом кількох місяців після створення Української єдиної помісної церкви. Оскільки ми зараз бачимо, що через різні важелі впливу, шляхом шантажу, підкупу, обіцянок тощо, керівництво УПЦ МП показало деяку єдність. Тільки кілька священнослужителів вищого рангу йдуть на контакт щодо надання автокефалії. Решта нібито демонструють єдність в тому, щоб вставляти палки в колеса цього процесу і всіляко протидіяти.

Але всі ці розмови хороші до того моменту, коли Томос буде де-факто. Коли українська церква отримає автокефалію, почнеться яскраво виражений розбрід і хитання в лавах УПЦ МП. Знову-таки, тут дуже важлива позиція держави, щоб вона не дала привід для розкручування тему рейдерства і так далі. Щоб, по-перше, процес був абсолютно прозорим, по-друге, щоб він йшов за церковними канонами, по-третє, виключення навіть найменших передумов, щоб звинуватити державу у втручанні в ці процеси.

Якщо цей процес пройде так, як він повинен пройти, я думаю, що ми дуже швидко побачимо значний розкол самої УПЦ МП. Священнослужителі, які будуть розуміти, що зі своїми приходами вони можуть переходити в реальну Українську єдину помісну церкву, зберігаючи свою парафію, зберігаючи свій сан тощо, для них виникне питання: а навіщо тоді їм за фактом служити Російській православній церкві, якщо вони знаходяться в Україні і якщо їхні парафіяни - українці, і є реальна можливість служити в канонічній українській церкві?

На сьогодні ми не можемо судити про таку розстановку сил, але після надання Томосу незабаром ми це побачимо.

Я розумію, що у тих же російських спецслужб дуже багато компромату на різних священнослужителів УПЦ МП - це, в першу чергу, звісно, стосується вищого керівництва, - але я не думаю, що ФСБ контролює кожного священнослужителя УПЦ МП, щоб викласти папку з компроматом і шантажувати.

Тому я думаю, що цей розкол в УПЦ МП відбудеться, скоріше, знизу, ніж зверху.

Автор:
Читайте також
×