Україна опинилася у вкрай складній ситуації: угода не допомогла

Грандіозна та скандальна Ресурсна Угода Зеленського з Трампом, яка поставила Україну в залежність від транснаціональних корпорацій США, не допомагала Україні зберегти фінансову, політичну та військово-технічну підтримку Америки у війні з путінською Росією. Навпаки, лише погіршила наше становище.

Після телефонної розмови Трампа з Путіни стало зрозумілим, що Трамп став на бік Путіна у цьому конфлікті. Отримавши під час укладання Ресурсної Угоди про рідкісноземельні матеріали України все що хотів, Трамп почав втрачати інтерес до України. Більше того, він відверто став на бік Путіна, відмовившись від своєї вимоги до Росії оголосити спочатку припинення вогню і потім розпочати переговори.

Після телефонної розмови з Путіним Трамп зізнався, що він дистанціюється від своєї ролі миротворця та посередника, пропонуючи іншим взятися за цю невдячну роль, наприклад, Ватикану.

Трамп відмовився від своїх намірів тиснути на Росію. Трамп не просто став на бік Кремля, а й відкрито обіцяє після закінчення війни великі економічні перспективи американсько-російської співпраці.

Після цієї телефонної розмови, що тривала 2 години, зникає гостра необхідність особистої зустрічі Трампа та Путіна, оскільки сторони знайшли спільну думку про долю України – війну та переговори.

Тепер Путін впевнений, що Трамп дав йому історичний шанс у найближчі півроку, до Нового року, поки йдуть в'язкі та неперспективні переговори, розправиться з Україною та змусить її підписати латентну капітуляцію.

Таким чином Україна опинилася у вкрай складній ситуації. З одного боку, Путін упевнений, що до кінця 2025 року він проведе сильний наступ і змусить Україну визнати свою поразку на фронті. З іншого боку, за цей час країни Європи так і не зуміють, без США, надати Україні необхідну фінансову та військово-технічну допомогу та погодити ефективні європейські санкції проти путінської Росії. Вони, як і раніше, бояться Путіна і шукають умови та привід для компромісу з Кремлем – антиукраїнський прагматизм цинічного Трампа заразливий для слабовільних європейських політиків, як і "трампізм" – політична мода у внутрішній політиці багатьох країн Європи.