Ліна Костенко змусила багатьох, хто вже забув, що має Батьківщину, згадати про неї

Я не впевнений, що маю захищати Ліну Костенко — від будь-кого в цьому світі. Від тих, хто так палко любить її творчість, що не бажає чути жодних критичних зауважень. Від тих, хто настільки не розуміє ані епохи, ані її доробку, що намагається зробити собі ім’я на її критиці.

Навіть від самого себе. Бо одні твори Ліни Костенко назавжди залишаться частиною мого серця, а інші — дуже далекими. І це нормально. Так і має бути у стосунках між письменником і читачем.

Але я точно знаю, чим Ліна Костенко відрізняється від усіх своїх сучасників, попередників і наступників у літературі. Вона не просто письменниця. Вона — явище.

Її творчість і постать змусили багатьох українців, які інакше, можливо, ніколи б і не згадали, що вони — українці, згадати про це. І — пишатися цим.

Вона змусила багатьох, хто вже забув, що має Батьківщину, згадати про неї. І — пишатися нею.

Таких постатей в історії української культури — лише троє: Тарас Шевченко, Іван Франко і Ліна Костенко. Просто Ліна — наша сучасниця. І ми ще цього до кінця не усвідомлюємо.

Але — усвідомимо.