Воєнний стан і загроза великої війни: Мирослав Гай про те, на що тепер здатна Україна

28 листопада 2018 13:54 3.7т

28 листопада в 10 областях України почав діяти воєнний стан. Через політичну кон'юнктуру, "недолугих" нардепів, а також "корисних ідіотів" або навіть переконаних лобістів інтересів Кремля в українському парламенті остаточне рішення виявилося "неповноцінним". І все ж воно - вкрай важливе, оскільки загроза повномасштабного вторгнення Росії цілком реальна.

Про те, чому воєнний стан було необхідно запровадити і як він виглядатиме на практиці в бліц-інтерв'ю UAportal розповів офіцер запасу, волонтер і журналіст Мирослав Гай.

- Чи доцільно запроваджувати воєнний стан в Україні, зокрема, на такий короткий термін - всього 30 днів?

- Абсолютно. Це дуже важливо. За даними розвідки Міністерства оборони, Генерального штабу є загроза більш активних дій Російської Федерації на різних напрямках. Ми спостерігаємо накопичення ударних сил і засобів наступального характеру уздовж кордону.

Для Росії тримати велике угрупування довгий час - складно. За будь-яких умов, якби вони вдалися до якихось провокацій військового характеру або почали б наступ на окремих ділянках фронту, швидко ввести воєнний стан було б складно. Ви бачили, як довго збирається парламент, як довго Рада обговорює це питання і ухвалює рішення. І в той момент, коли російські танки вже б шурувати по українській території, народні депутати вирішували, скандалили або сварилися б про доцільність введення воєнного стану.

Останнє голосування показало, що у Верховній Раді є велика кількість людей, які є або корисними ідіотами, або так чи інакше відверто працюють на російську сторону.

Тобто в разі такої необхідності у президента як у Верховного головнокомандувача була б обмаль часу для дій. Тепер, коли Рада дала дозвіл, то за необхідності у президента буде оперативна можливість ввести на цих територіях військовий стан в повній мірі і розпочати мобілізаційні дії. В першу чергу, призвати до лав Збройних Сил резервістів, таких, як я офіцерів резерву, а також солдатів резерву, щоб ми протягом годин поповнили бригади і відновили їхню боєздатність.

Відповідно, щойно ми увійдемо до складу бригад і зможемо оперативно висунутися на виконання тих чи інших завдань, у Генерального штабу і Міністерства оборони буде можливість почати повноцінну мобілізаційну кампанію.

- Таким чином ми виграємо час.

- Ми вже виграли час. Тих двох днів саботажу, який ми спостерігали в Верховній Раді, вже не буде.

Ось що в принципі дає цей військовий стан. Тим більше що якихось особливих змін ніхто не відчує, окрім підприємств "Укроборонпрому", які на тих територіях працюватимуть по якомусь певному новому графіку. Але це вже буде вирішуватися на місцях.

Крім того, покращиться діяльність військових служб. Зараз наша армія приведена в стан повної бойової готовності. Відповідно, вони можуть діяти більш оперативно і швидко на цій території. Військове командування може планувати операції згідно з новими юридичними умовами.

- Значить, можна розраховувати на те, що нового вторгнення не буде?

- Ми цього не знаємо. Є військові аналітики, наші генерали, які є досить кваліфікованими і розумними людьми, є розвідка. Наприклад, другий день поспіль уздовж узбережжя Криму літає британський безпілотник. Безпілотні літальні апарати ОБСЄ щодня здійснюють обльоти лінії розмежування і української окупованої території.

Ознак підготовки до наступу може бути багато. Цього не приховати. Наприклад, дані розвідки говорять про те, що ворог збирає техніку і вибудовує інфраструктуру, яка носить наступальний характер. Це проведення комунікацій, це дислокація підрозділів, це підтягування ударної авіації, це вибудовування відповідної інфраструктури, зміна графіка руху залізничного транспорту, передислокація особового складу тощо.

Тобто всі такі дії мають масштабний характер, і вони розтягнуті в часі - вони можуть тривати і місяць, і два, і рік.

Подібні дії ворога не просто є підставою, а просто вимагають від наших генералів, нашого військового керівництва попередити президента як головнокомандувача про те, що є велика небезпека. Ворог проявляє дуже специфічну активність. Відповідно, вони кажуть: "якщо ми зараз не зробимо так і так, є загроза, що ми не встигнемо відреагувати вчасно. Наші рекомендації такі..."

Президент з військовим кабінетом розглядає доповідь глави Генерального штабу і питає: "Які у нас є законні підстави зробити те чи це?" Для цього треба скликати Верховну Раду, РНБО, Кабінет міністрів, політичне керівництво країни, повідомити громадянам про загрози - і разом виробити або застосувати вже існуючий план дій, передбачений для таких випадків.

Таким чином, є військова реальність і є політична реальність, її ми бачили у Верховній Раді. Опір, саботаж, дурість, нерозуміння загроз або небажання їх розуміти і вплив інтересів іншого характеру.

Відповідно, президент і військово-політичне керівництво зіткнулося з політичною реальністю і з певним політичним опором. Слава Богу, були ухвалені якісь рішення. Вони неповноцінні як для військових...

- У чому вони неповноцінні?

- Тому що військовий стан вводиться не на 2 місяці. Тому що, якщо військові дають певні рекомендації, то вони керуються не політичною обстановкою і кон'юнктурою, а фізичною реальністю. Кількістю бронетехніки, кількістю авіаційних груп, кількістю прокладених рокадних доріг (залізниця, проведена уздовж лінії фронту, - UAportal), кількістю сконцентрованого особового складу, наявністю у нас сил, засобів і можливостей, знанням термінів, в які ми можемо здійснити ті чи інші дії, розумінням дистанцій і іншим.

Добре, що це рішення було ухвалено, і для обороноздатності країни воно вже має позитивний ефект. До військових, нарешті, дослухалися. Зараз я говорю про парламент.

- Ви знаєте основну причину, чому тривалість воєнного стану була скорочена до 30 днів. Порошенка звинувачували в спробі зриву виборів і узурпації влади.

- Ось це і є політична кон'юнктура. Це та політична реальність, яка відрізняється від реальності фізичної.

- На вашу думку, чи можна переносити президентські вибори заради вирішення цієї суто військової ситуації?

- Давайте подивимося на це з іншого боку. Якщо буде повномасштабний наступ, виборів не буде. І питання буде стояти не про президентські вибори, а взагалі про існування країни. От і все.

Військові зараз не розглядають політичні питання - вони розглядаю тільки питання національної безпеки.

Україна - найдемократичніша країна з усіх пострадянських країн. Якби це було не так, то такий бедлам, як ми бачили у Верховній Раді, у нас був би неможливий. Звичайно, є негатив в тому, що ми побачили безглуздість деяких народних обранців, але з іншого боку, це ознака демократії. Їм не забороняють бути такими, якими вони є, а громадянам - обирати таких ось безглуздих представників.

Демократія - це благо, але вона уповільнює ухвалення важливих рішень. Росія - авторитарна країна, і у них будь-які рішення приймаються дуже швидко однією особою. Це дуже добре для війни і дуже погано для розвитку.

Автор:
Читайте також
×