Чи наважиться Путін змінити главу РПЦ? Арестович розповів, яку катастрофу це означатиме

22 листопада 2018 09:01 10.3т

У минулі вихідні Путін відвідав митрополита Тихона (Шевкунова), якого називають його "духівником". Спікер Київського патріархату, архієпископ Євстратій (Зоря) розцінив цю зустріч як можливу вказівку на зміну глави РПЦ (пост дивіться в кінці публікації).

В якості аргументів на користь своєї теорії архієпископ навів такі: Тихон відомий своєю прихильністю до ідеї "русского міра", він щиро протистоїть "безбожному Заходу". Довгі роки він очолював монастир на Луб'янці, "поруч з Alma Mater Путіна, комплексом КДБ-ФСБ". Крім того, Тихон вважає Путіна благом для Росії. У цьому полягають раціональні міркування. Є й ірраціональний момент - митрополит нижчий за Путіна, а значить, низькорослий глава Кремля може дивитися на нього звисока. І, нарешті, вся ця історія розгортається на тлі розгромної поразки РПЦ на українському фронті.

Своєю думкою про те, чи може статися подібна рокіровка, з UAportal поділився військовий оглядач і блогер Олексій Арестович.

http://kremlin.ru

- Чи може Путін змінити Гундяєва на цій посаді, виходячи з раціональних і ірраціональних міркувань?

- Стандартна ситуація в РПЦ така: наступним главою зазвичай стає глава Відділу зовнішніх відносин. За Алексія II Кирил якраз був главою цього відділу. Це зайвий раз показує, що в РПЦ головна увага приділяється зовнішнім відносинам, а не внутрішнім.

Митрополиту Іларіону, який дуже бурхливо був задіяний в переговорах з Константинополем і, по суті, їх програв, теоретично можуть поставити "незалік" і замінити його якимось "духівником". Але, по-перше, тут треба розуміти, що це буде означати злам глобальної традиції в РПЦ, а вже більш консервативну структуру важко собі уявити. По-друге, духівників рідко ставлять на адміністративні посади, тому що їхні справи - духовні. Адміністративна влада відрізняється від духовної і харизматичної. Це три різні види влади.

Якщо це і відбудеться, це означатиме злам багаторічної традиції, встановленої ще колегами і попередниками Путіна - товаришем Сталіним, КДБ і НКВД, що зайвий раз покаже, наскільки серйозною катастрофою для РПЦ був Томос, отриманий Україною.

Будемо дивитися. Поки що все це на рівні припущень. Я дуже поважаю Євстратія Зорю, але це більше схоже не на реальний прогноз, а на елементи психологічної боротьби і стьоб.

- Ми пам'ятаємо історію із зреченням Папи Римського Бенедикта XVI в 2013 році. Для католицької церкви це було надординарною подією.

- Ні, це не поодинокий випадок в історії цієї церкви.

- Тим не менше, близько 500 років такого не було.

- Так, але для церкви 500 років - це справа така. Це як вчора (сміється).

- Ви допускаєте, що і в РПЦ можуть бути змінені якісь процедури, якісь підходи до патріаршества як такого? Наприклад, введена процедура зречення?

- В принципі, зібрати церковний собор і щось там перевирішити і канонічно це виправдати - особливої проблеми немає. Але поки що це не предмет прогнозів, це предмет чуток, розглядів і жартів.

Подивимося. Якщо якісь зміни відбуватимуться, то це буде показувати, що український Томос - реально найсильніший удар. Адже третина парафій так званої Російської православної церкви - на території України. І, напевно, відсотків 45 священиків, які служать в Росії, десь в Сибіру, закінчили українські церковні школи і українці за національністю. Більш того, все священноначалля цього нещасного Московського патріархату - українці.

Хто був першим головою Священного синоду РПЦ? Феофан Прокопович, викладач Києво-Могилянської академії, наш київський митрополит, який взагалі придумав їм цю Росію. "Русь", перекладена на грецьку мову - "Росія". Він же придумав Російську імперію, і три роки вмовляв, що Петра I треба вінчати імператором, а вони не розуміли, навіщо. Історію про триєдність народів теж він придумав. Реформа Никона - це теж українці.

Коротше кажучи, вплив України на церковні справи і на російські справи був визначальним. Більш того, коли цю тенденцію за Никона поламав Олексій Михайлович (Романов, московський цар, - UAportal), батько Петра I, в якомусь сенсі почалося підпорядкування російської церкви державі. До цього вона була досить самостійним інститутом, і навіть за Грозного була в опозиції щодо репресій.

Адже церква повинна бути доглядачем, етичної інстанцією, яка б доглядала за земною владою. Наприклад, вся історія Європи, західного світу, яка досі триває - це церква, що протистоїть імператорській владі.

У Росії теж так довго було, але це було остаточно зламано за Петра. І сам факт встановлення Священного синоду перетворив Російську церкву на протестантську деномінацію, як в Англії, як в Англіканській церкві. В Англії священики - державні службовці, їм держава зарплату платить. А глава церкви - король або королева.

Тому православними їх дуже важко назвати. Вони більше схожі на протестантську англіканську деномінацію. Так що слово "православна" - це занадто гордо для них.

Ну а що вони там напротестують, ці православні протестанти, ми побачимо згодом.

Автор:
Читайте також
×