Аллергия на свободу: американская журналистка требует изменить само понимание антисемитизма
Американская журналистка с российскими корнями Маша Гессен в очередной раз стала фигуранткой большого политического скандала, связанного с ее попытками "интерпретировать" политические взгляды ультралевого кандидата на пост мэра Нью-Йорка Зохрана Мамдани – и для этого требует изменить само понимание антисемитизма. Хотя что тут менять? Со времен Вавилона и Рима антисемитизм – ненависть к евреям и их государству и искренняя уверенность в том, что когда еврей пытается защитить свое право жить и право своего государства существовать, он проявляет непропорциональную жесткость к тем, кто пытается его этого права лишить. И да, сторонников этой позиции можно в непропорционально больших дозах найти и среди самих евреев.
Далее текст на языке оригинала.
Не так давно про Машу Гессен дізналася і українська громадськість – це коли журналістка намагалася влаштувати скандал у звʼязку із відмовою українських письменників – до речі, військовослужбовців - брати участь у спільних заходах із російськими літераторами. Гессен побачила тут практично те ж саме, що і зараз із Мамдані і Ізраїлем: той, хто захищається і хоче жити за правилами власної гідності, викликає у неї щире несприйняття. Так що ні, це не антисемітизм. Це – алергія на свободу і опір.
І як на мене, корені цієї алергії – у Москві. Я багато разів спостерігав за поведінкою представників московської єврейської інтелігенції – вихідців з українських чи білоруських штетлів – які були впевнені, що сутність успіху – ніяковіти перед силою Охотного ряду, перед кожним російським мʼясником чи слідчим. Цей комплекс вони пронесуть з собою у еміграцію і тепер будуть навʼязувати нам – тим, хто бажає вижити. При чому, як і раніше, вони виживають за чужий рахунок – НАТО, США, ядерної зброї тощо – і не помічають, що ми оплачуємо власну свободу власними зусиллями.
Ба більше, саме це їх і нервує. Бо людина, яка робить самостійний вибір, завжди дратує того, хто паразитує на чужих досягненнях і пояснює як нам жити за чужою спиною.