У американців вже був досвід наземної операції в Ірані, який закінчився ганьбою
"Орлиний кіготь" - одна з найгірших спецоперацій американської армії, ВПС і ВМС.
Провал операції "Орлиний кіготь" зі звільнення захоплених в Ірані заручників став страшним приниженням для США і одним із чинників, що зумовили поразку Джиммі Картера на виборах. Президентом тоді став республіканець Рональд Рейган, якому заручників і повернули.
У листопаді 1979 року радикальні ісламісти захопили американське посольство в Тегерані. Тисячі озброєних іранців увірвалися до будівлі дипломатичного відомства. 66 громадян США стали заручниками нової іранської влади.
Штурм посольства не був безглуздим актом агресії - у захоплювачів були цілком конкретні вимоги. Революціонери вимагали повернути в Іран іранського шаха назад щоб піддати його "справедливому суду". Захоплення заручників було здійснене саме для створення обмінного фонду. Крім того, від США вимагали повернення заморожених фінансових активів Ірану.
Одразу після захоплення посольства президент Джиммі Картер разом із дипломатами інших країн, які перебували в Тегерані, намагався звільнити заручників дипломатичним шляхом. Колишній генеральний прокурор США Рамсі Кларк, який мав давні хороші зв’язки з іранськими чиновниками, теж не зміг допомогти - йому одразу відмовили у в’їзді до Ірану.
7 квітня 1980 року фактично неіснуючі дипломатичні відносини між країнами були офіційно розірвані американською стороною.
А 24 квітня почалася операція "Орлиний кіготь".
Рішення на користь саме військової операції було прийняте з огляду на потреби поточного моменту - тривала передвиборча кампанія, і Картеру потрібно було продемонструвати силу та "маленьку переможну війну". Його не зупинила навіть відставка державного секретаря Сайруса Венса (однофамільця нинішнього віцепрезидента), який виступав за переговори.
Полковник у відставці Расс Тарп пояснив, що завданням армії було прибути до "Пустелі один" (спеціальна зона), максимально заправити вертольоти, після чого залишити їх там для прикриття на ніч. А вже наступної ночі планувався перший етап операції - на восьми вертольотах доставити "рейнджерів" і групи "Дельта" до Тегерана, щоб вони штурмом взяли посольство та звільнили і евакуювали заручників.
Тим часом друга група американських командос мала вивести з ладу електропостачання, щоб ускладнити іранцям опір. Третя отримала завдання захопити військовий аеродром, щоб забезпечити надійне прикриття. Ніхто не очікував, що все піде шкереберть.
На другому етапі операції агенти США в Ірані мали спровокувати протести проти режиму й розпочати переворот, який у разі потреби мали підтримати три тисячі американських військових.
Закінчилося все погано. Два вертольоти були втрачені ще на початку: один упав у море, інший заблукав у пустелі. Решта приземлилися на покинутому британському аеродромі, який раптово виявився доволі жвавим місцем - поруч проходила дорога. Точка приземлення "Пустеля один" мала бути секретною, але під час операції на шляху американських військових з’явився рейсовий автобус. Усіх пасажирів довелося затримати.
Але хтось їх таки побачив і проскочив. У результаті іранці дізналися про перебування американських військових на території країни. До того ж під час піщаної бурі один із вертольотів зіткнувся з літаком-заправником - загинуло 8 військовослужбовців. Операцію згорнули, вертольоти, тіла загиблих (їх вдалося забрати лише в травні завдяки посередництву Ватикану, Швейцарії та Червоного Хреста) і секретну документацію залишили, а вцілілих військових евакуювали літаком.
Враження від непрофесіоналізму американців дещо згладив непрофесіоналізм іранців, чия авіація розбомбила підрозділ КВІР, що висунувся до американських вертольотів.
19 січня 1981 року США та Іран підписали Алжирські угоди, згідно з якими заручників погодились передати США. Це сталося буквально через сорок хвилин після складання присяги Рональдом Рейганом. У підсумку після 444 днів неволі всі американці урочисто повернулися додому.
США також виплатили Ірану 8 млрд доларів із його власних заморожених активів. Було знято й деякі торговельні санкції. Однак дипломатичні відносини між країнами відтоді так і не були відновлені…