Поранення не рятує. У російській армії змушують воювати поранених та калік
Західні дослідники зазначають, що втрати російської армії у війні з Україною зростають з кожним роком. Причиною цього є не лише "м'ясні штурми", в яких у військових практично немає шансів вижити, а й жахливий стан фронтової медицини. Найчастіше не всі поранені отримують медичну допомогу, її якість вкрай низька, а госпіталі зацікавлені в тому, щоб відправити нелікованого бійця назад на фронт, пише у своєму матеріалі СЕРА .
За оцінками українського Генерального штабу на кінець листопада минулого року, з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія зазнала понад 700 тисяч втрат, з яких близько 500 тисяч становлять небоєздатні поранені. Наприкінці минулого року ми вже писали про те, що виплати за поранення тепер безпосередньо залежать від їхньої тяжкості. Популярні Z-блогери писали про те, що диференціація поранень обов'язково призведе до розгулу корупції та фальшування результатів медичного огляду. Проте набагато більшою проблемою, ніж розмір виплат, для російських військових є доступ до медичної допомоги.
Навіть провоєнні блогери регулярно пишуть про те, що поранені бійці можуть тижнями перебувати в окопах, очікуючи на евакуацію. Ним вторять і незалежні журналісти. "Верстка" з посиланням на офіційний звіт Міністерства оборони повідомляє, що понад 5% військових, яких можна було б врятувати, помирають без медичної допомоги.
За офіційними даними, учасники вторгнення в Україну в основному отримують уламкові та вибухові поранення та травми. Згідно з лікарськими стандартами, оптимальні терміни, в які тяжко пораненому солдатові необхідно надати кваліфіковану медичну допомогу, не повинні перевищувати 1-2 години. Проте восени 2022-весною 2023 року середній час, коли тяжко поранених евакуювали із зони бойових дій в Україні, становив 3,5 години – і, порівнюючи з публікаціями воєнкорів, це ще досить оптимістичний показник. Простіше кажучи, багато поранених помирають, ще не діставшись госпіталю.
Якщо ж поранений все ж таки доживає до лікування, його проблеми на цьому не закінчуються. Минулого року голова Російської академії наук Геннадій Красніков вихвалявся тим, що 98% поранених російських військових повертаються на поле бою. Він пов'язав це з досягненнями російської медицини, проте реальні дані говорять про те, що до ладу повертають недолікованих бійців.
Ще наприкінці 2023 року незалежні журналісти писали, що поранених та непридатних до служби мобілізованих відправляють до штурмових загонів без належного медогляду та лікування. З таких солдатів створюють "інвалідні" підрозділи, в яких воюють люди з пошкодженими кістками та внутрішніми органами, невиліковними осколками, протезами замість суглобів тощо.
У деяких учасників подібних підрозділів не вистачає пальців рук, не кажучи вже про "звичайні" хвороби на кшталт виразки, які ніхто не збирається лікувати. Навіть завзяті прихильники війни пишуть, що до них нерідко звертаються солдати, яким діагностують гепатит чи рак, але не звільняють із військової служби. Аналогічні проблеми виникають під час досягнення граничного віку проходження служби.
На початку поточного року українські ЗМІ також підтвердили інформацію про те, що російське військове командування відправляє солдатів на виконання бойових завдань без лікування та евакуації. Військові скаржаться, що їх буквально викидають уночі зі шпиталів і змушують воювати, вселяючи навіть тяжко пораненим, що ті "абсолютно здорові". Деякі солдати прямо зазначають, що їх вважають людьми другого сорту і посилають на вірну смерть, а деякі з тих, кого відправляють на фронт, не можуть самостійно пересуватися після поранень.
Наприкінці минулого року українські ЗМІ з посиланням на Міністерство оборони Великобританії повідомляли про бунт серед десятків поранених військових у Новосибірську. Інцидент стався через неналежну медичну допомогу, яку отримували солдати 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу. Військові скаржилися на жорстоке поводження з боку командира та відмовлялися повертатися на фронт без належного лікування. Внаслідок протесту вони розбили вікна та пошкодили казарми, а десять солдатів втекли з території госпіталю.
Непоодинокі випадки, коли російським військовим доводиться судитися зі шпиталями, щоб ті видали їм довідку про поранення і підтвердили, що після отриманих травм вони вже непридатні до служби. Деякі з них не можуть отримати виплати за поранення через те, що військові шпиталі затягують із видачею довідок. Незалежні журналісти, проаналізувавши судові справи, дійшли висновку, що практично неможливо оскаржити рішення лікарів, які визнали пораненого придатним до військової служби, навіть якщо його тяжкість його ран очевидна.
Не варто забувати і про те, що в Росії просто не вистачає шпиталів для поранених. У лютому поточного року посол Росії в КНДР зізнався, що сотні російських бійців проходять лікування та реабілітацію у Північній Кореї. Нещодавно з'явилася інформація про те, що у лікарнях Білорусі також таємно лікують учасників російського вторгнення до України. Серед "секретних пацієнтів" виявили навіть командира псковських десантників, яких звинувачують у вбивстві мирних мешканців Бучі. За даними Білоруського розслідувального центру, за 21 місяць після початку повномасштабної війни між Росією та Україною через лікарні білоруських Гомеля та Хойніков пройшли 898 поранених російських військових та бійців Росгвардії. Персоналу білоруських лікарень заборонили розповідати про лікування військових із Росії.
Ще 2022 року лікар, який працював у такому білоруському шпиталі, розповів журналістам, як на початку російського повномасштабного вторгнення він лікував поранених в Україні російських солдатів у Мозирській міській лікарні. За його словами, "російські солдати завозили їх усередину каталками і залишали біля входу". Військовослужбовці прибували з пораненнями особи, ранами, що зяяли, складними переломами, отриманими в результаті вибухів і обстрілів.
Днями у Телеграм-каналі "Трансформатор" з'явилося довге, за кілька постів інтерв'ю одного з військових медиків. За його словами, бійці не навчені навичкам медичної самодопомоги, і тому просто не доживають до шпиталю. Система військової медицини була фактично знищена в той час, коли міністром оборони був Анатолій Сердюков і тому хворим не вистачає ліжок, лікарів, ліків і навіть побутових речей, включаючи простирадла. Серед поранених, у свою чергу, багато маргіналів із неблагополучних верств населення, які агресивно поводяться з медперсоналом.
Загалом лікар попереджає, що виживання солдатів на фронті сьогодні набагато нижче, ніж в Афганістані або на чеченській війні, і він не стикався з жодним пацієнтом, який не пошкодував би, що вирушив на цю війну. На жаль, багато росіян досі не розуміють цього.