Чому НАТО не називає заліт російських шахедів на територію свого члена військовою атакою?
Споглядаючи на засилля жовчно-неадекватних глузувань у виконанні "фахівців по війні, які вже 4 роки воюють-воюють, а ситуація все гіршає й гіршає", марно пробувати донести іншоракурсну думку до переважної більшості людей, які за градусом антинатівської риторики і шпильок скоро росію переплюнуть.
"Чому НАТО не називає заліт російських шахедів на територію свого члена військовою атакою?" - смішкувато запитує народ, який 8 років (із 2014 до 2022) не називав війну війною, а якимось АТО, потім ООС, то ще якось. Правильна лексика прийшла аж на 9-й рік війни, весь цей час не називаючи війну війною навіть тоді, коли в нас були сухопутні анексії й запеклі бої. Ба більше: не називаючи війну війною 8 років, суспільство прожило їх дуже навіть повноводно: з безвізом, з лоукостами, з економ-подорожами по всьому світу, з концертами-танцями-піснями, з насиченим буденним життям, ніби десь там, на задвірках Донбасу, й не було фронту та щоденних смертей. Ще й провели за цей час 6 виборів (2 президентські, 2 парламентські, 2 місцеві). Ще й під час війни, яку ніхто в країні не називав війною, обрали президентом антивоєнного кандидата, який популістично пообіцяв стати на коліна перед путіним, лиш би завершилася війна, яка всіх уже давно захарила й заважала розважатися.
Тому: для початку треба провести чесний самоаналіз, чому ми не називали війну війною 8 років – а вже потім пускати стріли в НАТО, яке війну, повірте, НЕ ВПУСТИТЬ на свою територію.
Це була провокація. Такою є офіційна оцінка Польщі й НАТО. Мета провокації – спровокувати. Мудрість провокованого – не повестися на провокацію. Нашим "войовничим" свистулкам цього ніколи не збагнути, що НАТО – це альянс миру, а не війни. Його мета – уникати війни, унеможливлювати її. А не вв’язуватися в неї. Бо мають наш антиприклад: влізши в зашморг війни, з него можна ніколи й не вилізти вже. Там сидять мудрі люди, які мислять на кілька кроків уперед, швидко зроблять висновки з цієї ночі, посилять прикордонне ППО й обережно чекатимуть, чи буде повторення прецеденту, щоб до останнього не влізати в міжконтинентальну катастрофу.