Блокада Ірану, яка не відбулася: чого насправді хотів Трамп

Користь чи хвороба?

Трамп заявив, що заради дружби з Китаєм знову відкриває Ормузьку протоку. Тобто він спочатку намагався розблокувати протоку — не вийшло. Потім він спробував її заблокувати — теж не вийшло. Тоді Трамп знову заявив, що відкриває її — результат передбачуваний. Людина зайнята справою. У понеділок у нього за планом розблокувати протоку, у вівторок — заблокувати, у середу — знову розблокувати, у четвер — гольф. А потім знову по колу.

Історія з позавчорашньою заявою Трампа про блокування затоки, яка мала дати старт повній морській блокаді Ірану, закінчилася нічим.

Дивно, але хтось серйозно сподівався, що ось тепер за допомогою блокади Трамп дотисне Іран. Наївні. Трамп у принципі не здатний до якихось послідовних, розрахованих на довгострокову перспективу дій. У його рішень може бути тільки кримінальний (намагається зірвати куш) або медичний (нарцис у стані деменції просто вигадує) підтекст.

Оголошуючи про блокаду Ірану, він намагався знову розхитати біржу, щоб заробити на інсайді, або просто дементно вигадував, не знаючи, що робити в безвихідній ситуації. А швидше, і те, і інше. У політики Трампа може бути в кращому разі нульовий, а швидше негативний ефект. І війна в Ірані — не виняток.