28 кроків від світу: чому коли Росія стоїть на краю прірви, її рятують?

Війна? Ні, не чули! Саме так поводить себе більшість країн, які досі ведуть бізнес з росією. Що ж, колись про Гітлера теж не хотіли чути й певно теж налагоджувати дружні відносини, аж поки він не знищив їх країни. Дружба з диктаторами неможлива, але не усі це знають, бо прогулювали уроки історії у школі. Диктатор дружить заради власної вигоди й при нагоді, або коли почує слабкість, одразу знищить свого "друга". А скільки прикладів в історії, коли диктатор дружив виключно з диктаторами. Та що там історія, сучасні приклади підкреслюють, що історія вперто йде по колу, пише Олена Степова для "Інформаційного спротиву".

Як пояснити це людям? Я не знаю. У 2014 році росія напала на Україну, у 2022 році росія почала масштабне знищення України. Все просто, ясно, зрозуміло… не усім.

З 2014 року дипломати та державники України намагалися достукатися до європейських лідерів – агов, у нас війна, нам треба допомога, росія – ворог не тільки нам, у неї плани, як у гітлера.

Світ підхопив російський наратив, який росія намагалася закрити очі світу, щоб той не побачив її злочинів – громадянська війна на Донбасі – й полегшено зітхнув "нас воно не стосується".

Навіть коли загроза нападу на країни-члени НАТО – я маю на увазі країни Балтії – стала прозора й зрозуміла, світ думає, що чужими руками жар загрібати все ж таки безпечніше. Тому паніка "ми наступні", яка мала б розбуркати країни Європи та Альянсу, починає стукати їм у двері тільки зараз, а мала б постукати у 2014 році, десь з лютого місяця.

Бо триколорадний гітлер у кокошнику з балалайкою, з 2014 року "миролюбиво" тиснув руки саме тим, кого мав в планах "з’їсти" на наступному етапі війни, бо був впевнений у непохитному законі світу – закривати очі на будь-який злочин, який не стосується їх країн.

Не отримала ж росія покарання ні за Чечню, ні за Грузію, ні за Вірменію, ні за інші озброєні конфлікти. Не отримувати покарання, це історична звичка для росії. А що, не правда? Чи отримав покарання срср? За Афган, за Чехословаччину, за Голодомор в Україні? Ні, не отримав! Жодного! Тому там просто й чітко зрозуміли правило світу – нападай, ми не побачимо!

Безкарність – найстрашніше зло, бо безкарність породжує вседозволеність.

Безкарність, яку мав срср, народила росію. Наступне уникнення покарання, й росія стане чимось більше, ніж коричнева чума.

От чи розуміє зараз світ, що росія вже стукає в двері багатьох європейських країн, а, точнісінько, як перед Другою світовою, диктатори починають підтримувати один одного й хизуватися силою, але чого коштувало це тоді й чого буде коштувати це зараз, ми вже знаємо, бо на відміну від інших, вивчили уроки історії.

Згадалося, скільки часу витратили українці, щоб світ визнав Голодомор актом геноциду, та й то ж не усі країни це визнали, бо не усі хочуть мати у ворогах росію.

Окупація – це не тільки військові чужої країни на території твоєї. Це мова окупанта замість рідної, це історія твоєї країни, яка написана окупантом для того, щоб ти не знав про окупацію, це страх бути вільним, робити щось, що не сподобається окупанту, звіряти свої плани з окупантом, залежати від нього фінансово.

Тому сьогодні сумний допис про те, скільки росія під час війни та знищення українців досі заробляє на продажі зброї, електрики та іншому.

На фоні ультиматумів, які пропонують нам, щоб догодити росії, її третє місце на ринку озброєнь, це багато про чого говорить. Було й перше, й друге, оце санкції трошки спустили її на грішний третій п’єдестал, але ж не викинули її з цього ринку зовсім. Війна – дуже гарний бізнес, особливо на зброї.

Зброю на війні можна випробувати у реальному часі, можна покращувати, можна робити нову, можна на противнику показувати іншим, що їх чекає.

Про те, як росія під час війни веде торгівлю зброєю та проводить випробування нових видів зброї на з Україною, група ІС вже писала.

Напевне випробування новітньої зброї під час бойових дій, це норма у світі, але якось, коли це випробується на тобі, це якось не комільфо.

Російсько-українська війна йде з 2014 го року, повномасштабний наступ почався у 2022 році, але у 2024 росія за підсумками року стала другим найбільшим експортером зброї у світі, продавши озброєння та військову техніку на суму $13,75 млрд.

Звісно, ці гроші пішли на нове озброєння та посилення російської армії.

Бізнес зброї росії частково не підпав під санкції. Чому? Його не бачить світ чи це не вигідно світу?

Під санкціями лише російський "Ростех", але його партнери, приватні зброярні, корпорації по виготовленню зброї, працюють вільно.

Звісно, коли росія постачає озброєння та військову техніку в 66 країн, укладає угоди про військово-технічне співробітництво з 85 країнами та заробляє на цьому 46,3 млрд доларів, які там санкції, про що ви.

Не усі країни світу визнали війну росії проти України, як акт злочину та геноциду, є такі, які просто спостерігають за оновленнями російського озброєння, як воно може вбивати.

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем світу (SPIRI) оцінив спад експорту російської зброї нижче — на 47% за 2022-24 рр. і на 64% — за останні п’ять років, але росія не покинула ринок озброєнь. Так, частка російських озброєнь на глобальному ринку скоротилася з 21% до 7,8% – за даними SIPRI, але росія ще в грі й більш того, будь-яке послаблення санкцій поверне росію на ринок дуже швидко, бо ж багато видів озброєння росія вже відтестувала й обновила.

То ж наразі у Франції друге місце в рейтингу найбільших експортерів зброї, а перше місце у США.

Позиції Франції дають надію, бо ж це й наш партнер й сильна європейська країна, яка у разі російського вторгнення може виготовляти зброю для інших – це добре. Зростання продажу зброї та зміцнення позицій США це теж вплив російсько-української війни, бо більшість країн закуповує в США зброю, щоб передати нам. Цікаво, чи оцінюють у Білому домі ці пріоритети?

Більше за все зброї у росії купляє Індія (38%) – хм, з ким вона хоче воювати, їм би голод та бідноту у себе подолати, а не озброюватися, потім Китай (17%) – це зрозуміло, це диктатор а-ля гітлеро-путін та Казахстан (11%) – ну, тут можна вважати, що ці купують зброю, щоб потім цією зброєю відбиватися від росії. Азія – це зрозуміло, та Океанія купляють аж 74% російської зброї. Звісно країни-споживачі ринку зброї уважно спостерігають за тим, що відбувається на російсько- українському фронті. Чим більше перемоги у росії, тим більше вона продає зброї та пропаганди.

Вступивши у гарячу фазу війни, росія перевела свій внутрішній ринок та виробництва на постачання російської продукції російській армії. Тобто санкції й заборона продавати зброю зіграли на руки росії, вона стала більше залишати собі й використовувати на війні. Й отут нюанс, це виробництво теж би зупинилося, як би не російські партнери, які поставляють комплектуючі для виробництва зброї, бо не на усі комплектуючи введено санкції та не усі ті санкції сприймають.

Так й живемо. Коло обіг грошей, запчастин, зброї, війни й ніхто не захоче це зупинити, бо це бізнес.

Санкції, які почали вводити відносно росії з 2014 року, майже не вплинули на її життєдіяльність. Бо це були більш політичні "різки", ніж фінансові "якорі". Це дало їй можливість краще підготуватися до війни з нами й отримати переваги.

Санкції, які ввели проти росії з 2022 року, трошки пригальмували її товарообіг, але не викинули її за межі світового бізнесу. А ось це був би єдиний варіант зупинення російської агресії.

Франція, Бельгія, Нідерланди, Хорватія, Румунія, Португалія та Угорщина наростили закупівлі російських енергоресурсів у грошовому вираженні, тобто 7 із 27 країн-членів ЄС, того самого ЄС, якому росія загрожує окупацією, купляють у росії світло, газ, нафту.

Агентство Reuters зробило ретельний аналіз закупівель, заснований на статистиці Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA). В аналізі вказано, що січні-серпні 2025 року Євросоюз імпортував блакитного палива і нафти з росії на суму 11,4 мільярди євро.

Угорщина та Словаччина, які ігнорують санкції та не бажають відмовлятися від російського газу, дали росії на війну з нами п’ять мільярдів євро з загальної суми. Франція збільшила закупівлі російських енергоресурсів на 40 відсотків – до 2,2 мільярда євро, Нідерланди – на 72 відсотки до 498 мільйонів євро. У Бельгії зростання становило три відсотки, у Хорватії – 55 відсотків, у Румунії – 57 відсотків, в Португалії – 167 відсотків. У Німеччину сировина надходить через Францію.

Виявляється, відмова від російського газу та санкції не закріплені в законодавстві ЄС, тому влада багатьох країн не може заблокувати чинні контракти між європейськими енергетичними компаніями та російськими постачальниками, бо це призведе до фінансових втрат.

Звісно, фінансові втрати, це погано, а ось людські… з пам’яті не зникає батько, що колише труну своєї дитини, яку на цвинтарі відспівує священик.

Загиблі українці, який вбиває росія "Кинджалами" та іншими ракетами, якось не вписуються в цінності, які цінує світ. Можливо тому обсяг імпорту енергоресурсів із росії у ЄС із 2022 року перевищив 213 мільярдів євро. За даними Кільського інституту світової економіки ЄС за цей же період виділив Україні 167 мільярдів євро фінансової, військової та гуманітарної допомоги. З наваром!

США у 2024 році придбали у росії для своїх АЕС урану на 500 млн доларів, за вісім місяців 2025 року урану куплено на 600 млн.

Так що не такі вже й страшні ті санкції, якщо є ті, хто вміє їх не помічати.

А ще ж є ринок алмазів, золота та інших товарів, які, незважаючи на санкції, росія все ще продає на світовому ринку, хоча, наприклад, частка росії у світовому експорті алмазів з 10% до 9%, тобто санкції привели до втрати лише 1 відсотку прибутку в експорту алмазів.

Після окупації Криму та частин Луганської та Донецької області росія мала б просто зникнути зі світового ринку раз й назавжди. Оце були б санкції.

Світ мав би відмовитися від усього російського, незважаючи на фінансові втрати, перевлаштування життя, бізнесу, незважаючи на труднощі, світ мав би знищити росію фінансово. Бо на війні на одній стороні терезів завжди лежить життя, а на іншій – золото, алмази, власний добробут, домовленості та інші не на часі, якщо це не стосується тебе особисто.

28 кроків, які пропонують зробити нам, щоб росії було зручніше нас окупувати та вести з нами війну, це, звісно, дуже дипломатично прораховані крокі. Ну, нам так кажуть.

Як би їх не змінювали, як би їх не прикрашали, поки в них не буде пункту "росія покидає територію України та сплачує репарації впродовж 50 років, санкції з росії не знімаються впродовж 50 років або до повної виплати репарацій", суть в них єдина – наші поступки, не покарані злочини та повернення росії у коло цивілізованих країн.

Зняття або пом’якшення санкцій з росії означає лише одне – зло повернеться! Воно набереться сил та вдарить ще сильніше. Будь-яке відновлення економіки росії – це покращення її військової сили, а це означає, що війна не закінчиться. Але ці "кроки миру" ведуть саме до пом’якшення санкцій й їх поспішають прийняти, бо росія падає у фінансову кризу.

Й знову історичне питання, чому завжди, коли росія стоїть на краю прірви й може зникнути назавжди, її рятують.

"Окорочка Буша" колись врятували росіян від голоду, пом’якшення санкцій та повернення росії до дипломатично-економічних альянсів врятують росію зараз.

28 кроків "назустріч миру" прорахували у теплих будинках, де є світло, газ, немає тривоги, не чутно, як летять шахеди та ракети, прорахували їх ситі люди, які гарно поїли, отримали зарплатню й мріють про Різдвяні свята, тому поспішають. Поспішають примусити до миру того, на кого напала росія. Це виглядає, як накласти санкції на Україну, тому що на неї напала росія, а Україна не хоче здаватися у полон.

Що ж, цікаве трактування миру. Побачимо, як там казала моя бабуся, "не так сталося, як гадалося", бо ж вона точно знала – у Всесвіту цікаве почуття справедливості та гарний український гумор!

Як на мене, 28 погане число, я люблю число 3. Тому, раз – росія покидає територію України; два – росія сплачує репарації Україні впродовж 50 років; три – санкції з росії не знімаються впродовж 50 років або до повної виплати репарацій.