Перспективи зустрічі Зеленського з Путіним залишаються примарними

Пройшло вже декілька днів х моменту "історичних" зустрічей в Анкориджі та Вашингтоні (у Д. Трампа всі зустрічі — історичні). Нагадаю, що вашингтонський саміт за участі лідерів європейських країн завершився тим, що В. Зеленський і путін дали підлеглим команди готувати україно-російські переговори на вищому рівні.

І — нічого. Проте помінялася публічна риторика — як російська, так і українська. Лавров знову почав нудити, що мирні домовленості мають базуватися виключно на "Стамбулі-22", тобто, все має початися з вивожу ЗСУ з Донбасу. А далі можна не обговорювати.

Натомість, Зеленський повернувся до необхідності припинення бойових дій, яке має передувати мирним переговорам. А як раз відмова від попереднього припинення вогню як раз і вважається головним здобутком путіна під час зустрічі з Трампом. Бо продекларований фюрерком намір "відразу укласти мирну угоду, а не перемир’я", насправді дозволяє недоімперії продовжувати війну, скільки хоче.

Бо затягувати мирні переговори можна скільки завгодно. А ось припинення війни — це конкретна справа, яка потребує для виконання декількох годин: Верховний головнокомандувач віддав наказ, війська виконали. І всі бачать наочний результат. Саме тому припинення вогню перед початком мирний переговорів за багато століть стало чітким маркером, чи бажають сторони дійсно припинити війну, чи тільки тягнуть час у надії отримати переваги на фронті.

Головне питання зараз у реакції Трампа, коли він таки переконається, що "друг путін" просто клеїть з нього дурня. Мій прогноз: 90% що вмиє руки і забуде про "війну Байдена, до якої він не має жодного відношення", а обіцянка припинити її, як і обурення сотнями тисяч жертв, були виключно сарказмом. І, відповідно, 10% що розлютиться і почне реально тиснути на рф.

Чекати недовго — чергові нескінчені два тижні.