"Щур" забився в кут і змушений миритися з чорним димом аби не в Москві
Указ Зеленського про дозвіл провести парад на Червоній площі коштував Україні три дні інтенсивних бомбардувань – у кремлі образилися на пародіювання "путіна". Тому, коли Трамп вирушив 13 травня до Китаю, вони дали собі свободу рук, але "червону лінію" – з енергетики не бити – переходити не стали.
Великий блекаут в Україні змусив би Трамп та Сі Цзіньпіна жорстко та спільно відреагувати, а це кремлівцям було точно ні до чого. Вони і так щосили навіяли росіянам – Трамп і Сі Цзіньпін не обговорюватимуть війну РФ в Україні. Кремлівці ще більші кавеенщики, ніж прес-служби Зеленського.
Тому метою бомбардувань було виплеснути образу, провести "виховну роботу" з Банковою, звично натиснути на психіку українцям ударами по житлових будинках та на останньому місці – дозвіл Герасимову прояснити окремі питання далеко від лінії фронту. В результаті в Києві сирени безперервно гули три дні.
Кремль не реагував так бурхливо на системні удари по нафтотерміналах на Балтиці та на Чорному морі, як на указ про парад. Не реагував, бо знав – вони сплановані до США, і з приводу їх треба дзвонити до Вашингтона, а не до Києва.
З 2024 р. бойові дії ведуться загалом у стабільному режимі – рашисти повільно просуваються на землі, щоб не спровокувати різким рухом НАТО на вступ у війну в якомусь форматі, а ЗСУ дронами корежить НПЗ та нафтобази по всій РФ, але так, щоб не створювати регіональні дефіцити бензину та дизелю. Виняток – Кубань. Вони відновлюють НПЗ, але ми території не повертаємо. Вони піаряться на нових захопленнях сіл та міст, у нас піаряться на чорному димі з НПЗ. З позицій військової пропаганди все логічно є успіхи, але й невдачі теж є. На війні як у війні.
У кремлі змушені миритись із нальотами на НПЗ. Без них не можна. Противнику треба розумно підігрувати, щоб у його лавах не виникло бажання змінити стратегію, а з нею і менеджмент. Якщо цього не робити, то в Україні почнуть ставити незручні питання Верховній Раді та Банковій, вимагати виборів президента, і ще казна-що, аж до листа "Трамп, введи війська!".
За п'ять років уряд України жодного разу не звернувся до ООН по військову допомогу, посилаючись на статтю Статуту ООН про колективну самооборону. До окремих держав також не зверталося. Просило лише грошей, зброї та гарантій безпеки після закінчення війни. У гарантіях не відмовляють, але після війни. Залишається найменша – закінчити війну. Але, як кажуть, немає нічого постійного, ніж тимчасове.
Не можна сказати, що кремлівців ця ситуація влаштовує. Вони воліли б закріпити юридично захоплення території та закінчити війну. Торг також припускають. Але наштовхуються на те, що ніхто з членів ООН не погоджується передати РФ близько 20% території України. Ні корейський варіант, ні варіанти невизнаних держав як із Грузією та Молдовою вже неможливі, оскільки РФ оголосила своєю не лише окупованою частиною України, а й ті регіони, які не захопила. Кремлівці самі урізали собі поле для маневру і самі загнали себе в кут мантрами про Донбас та інше.
"Пацюк" сам забився в кут, зображує в ньому тигра, змушена миритися з чорним димом десь у Казані чи Рязані, аби не в Москві, і найбільше боїться, що хтось почне "розгойдувати човен".
Але саме це із наростаючою швидкістю і глобально став робити Трамп. Якщо в 2025 р. це були ще легкі похитування, що заколисували "щура", і вона мріяла про якогось "духу Анкоріджа", то після відставки Єрмака, викрадення Мадуро і арештів "сірих" і "білих" кораблів РФ "щура" почало нудити. Після "Епічної люті" і доведення Міндіч-гейту до фази "Династія" і питання, хто такий Вова, де він живе, а може він не курить і не п'є, нудіння у "щура" починає переходити в хронічну блювоту. Розтин покаже, був "щур" вагітний революцією чи ще чимось.
Глобальні зміни і зміна політменеджменту, що намітилася, в Україні означають для кремлівців лише одне – "вечір перестає бути важким". Лавров, поки Трамп був у Китаї, з'явився до Індії на саміт глав МЗС країн БРІКС із доповіддю, як реформувати ООН. Доповідь від імені РФ та лукашенка. Відхід Зеленського до починають сприймати як сумну неминучість і запитувати: як бути з цілями "СВО"?
Пєскову наказали оголосити, що РФ із Каєю Каллас вести переговори про війну проти України не буде, оскільки вона поганої думки щодо РФ. У кремлі так захопилися, що забули: Каллас – голова МЗС усього Євросоюзу. Це фатальний ляп, який має вибухову силу. Не виключено, "путін" після повернення з Пекіна буде змушений вибачитися за нього. Адже Трамп і Сі Цзіньпін "майже не обговорювали війну РФ з Україною", тому до Пекіна мчить "путін" і слідом за ним стабільно приїде Зеленський. Зрозуміло лише для того, щоб обговорити експорт чаю в Україну.
Трамп апробує схему, якщо США відмовляться бути посередником у переговорах між РФ та Україною, і стануть, так би мовити, "стороною конфлікту", чи погодиться Китай взяти цю роль на себе? Сі Цзіньпін відповів, можна спробувати і дозволив Зеленському візит до Китаю, в чому довго відмовляв. Трамп теж буде днями перевіряти в Конгресі в якій мірі обидві партії готові підтримати Україну, і де проходить кордон підтримки її у Демпартії, про яку говорив Обама в 2022 р. Трамп хоче дізнатися, чи готові демократи, які називають його "агентом Москви", стати реально "стороною конфлікту" або вони можуть лише називати "Династія" пиляти бюджет.
Якщо Пєсков вибачиться перед Каллас і скаже, що його видерли з контексту і взагалі неправильно переклали російською мовою, і РФ готова вести з нею переговори про війну в Україні, санкції та інше, то треба буде визнати чари китайської дипломатії.
Якщо Сі Цзіньпін доб'ється реального припинення вогню та переговорів, то доведеться визнати – у нього в штаті професійні маги, ніж у Єрмака та Зеленського. Якщо "путін" у Пекіні поскаржиться, що 40 українських дронів долетіли до Москви і обіцяли ще прилетіти, то доведеться погодитись, що теорія "У кремлі не дурні сидять" – друга за сумнівністю теорія після теорії про плоску землю.