Капітал банків стане трирівневим

16 листопада 2020 11:03 22

"Банківський" законопроект, який від України вимагає прийняти МВФ, вводить ряд важливих змін, що стосуються як функціонування банків, так і повноважень регулятора.

Про майбутні новації розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова в коментарі UBR.ua, пише Finance.ua.

Зокрема, зміни стосуються нової структури капіталу, корпоративного управління і вимог до керівників, правил розкриття банківської таємниці, нагляду Національного банку тощо.

Згідно з поданим в Раду документу, структура капіталу фактично стає трирівневої і буде складатися з:

  • основного капіталу 1 рівня;

  • додаткового капіталу 1 рівня;

  • капіталу 2 рівня.

При цьому на рівні закону визначено раніше введений Нацбанком інструмент з умовами списання / конверсії, який буде входити в додатковий капітал 1 рівня та дозволяє здійснювати обмін зобов'язань на акції в разі недостатності капіталу.

Також в законопроекті відображено розпочате регулятором поступове впровадження буферів капіталу, які формуються над значення нормативу достатності капіталу і фактично є додатковим механізмом забезпечення платоспроможності банків.

"Позитивний ефект змін очевидна, адже стабільна робота банківської установи при реалізації кризових явищ – це не тільки запорука спокою вкладників, а й можливість отримання фінансування для бізнесу і споживачів", – каже Олена Коробкова.

Крім іншого, законопроектом врегульовані найважливіші питання про правила розкриття банківської таємниці. Зокрема, нарешті може бути введено очевидне, але на практиці проблемне становище щодо пріоритету закону "Про банки і банківську діяльність" при визначенні правил розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.

"Зазначена норма забезпечує єдиний постійний підхід щодо розкриття банківської таємниці і дозволить клієнтам банків чітко усвідомлювати межі збереження банківської таємниці", – помітила нам Олена Коробкова.

Серед нововведень корпоративного управління банків дискусію серед банків викликає норма, яка встановлює, що головою комітету з питань аудиту (аудиторського комітету), комітету з управління ризиками та комітету з питань винагород системно важливого банку повинен бути призначений незалежний директор.

Наприклад, досвід європейських країн показує, що такі вимоги не є обов'язковими.

"Введення незалежних директорів пояснюється ефективністю залучення професійних фахівців з незалежними поглядами, які забезпечують довіру зовнішніх контрагентів банку. Запропоновані нововведення в певній мірі обмежують повноваження акціонера, що посягають на можливість акціонера реалізовувати своєчасну політику запобігання неплатоспроможності банку з огляду на те, що відповідальність за підтримання регулятивного капіталу на достатньому рівні є обов'язком саме акціонерів – власників істотної участі ", – каже Олена Коробкова.

З урахуванням посилення наглядових можливостей Національного банку, вдосконалення вимог до системи управління ризиками та капіталу, вимоги про незалежність членів ради – глав комітету з питань аудиту (аудиторського комітету), комітету з управління ризиками та комітету з питань винагород виглядають необгрунтованим обмеженням участі в управлінні банком акціонера , вважають банкіри.

Автор:
Читайте також
×