Путіну терміново потрібна війна: Слава Рабинович попередив про критичний період

28 листопада 2018 18:18 11.3т

У Путіна немає ані тактики, ані стратегії, ані вміння, ані ноу-хау для підняття свого рейтингу, крім одного - зовнішньої загрози і чергової війни. З дуже великою ймовірністю він готується до нової військової авантюри зі спробою захоплення сухопутного коридору в Крим і повним витісненням України з Азовського моря військовим шляхом.

Таку думку UAportal висловив російський фінансист і блогер Слава Рабинович. Так він прокоментував прогноз російського військового оглядача Павла Фельгенгауера, озвучений "Новій газеті", про те, що найближчим часом Росія може здійснити військову кампанію з витіснення України з Азовського узбережжя. Поєднавши висновки військового експерта з власними, Слава Рабинович прийшов до невтішних прогнозів.

Я є фахівцем в фінансах, економіці та інвестиціях. Я є меншим фахівцем у військовій справі. Але щодо слів Павла Фельгенгауера я хочу провести одну аналогію.

Свого часу, коли главою Федерального резерву США був Алан Грінспен, був такий вираз: "Коли Грінспен говорить, весь світ слухає". Для мене Павло Фельгенгауер є найбільш авторитетним військовим і військово-політичним аналітиком. І коли Павло Фельгенгауер говорить, не знаю, як щодо всього світу, але я - слухаю.

В черговий раз я не тільки згоден з його висновками з дилетантської точки зору, якщо дивитися на цю справу з боку військових аспектів, а й згоден з ним з боку політичного.

Крім цього, те, що сказав Павло Фельгенгауер в своїй статті вчора в "Новій газеті" і вчора ж в прямому ефірі програми "Обличчям до події" на Радіо Свобода, я можу додати те, що зараз ця парадигма так званої путінської вертикалі тріщить по всіх швах.

Справа в тому, що путінське ОЗУ і його структура ватажків з найвищих ешелонів до середніх і дрібних переживає зараз буквально останні стадії деградації через багаторічний негативний відбір. Для всіх тих, хто стежать за тим, що відбувається всередині Росії по незалежних ЗМІ, по соціальних мережах, з розмов на вулицях серед великої частини прозрілого населення, абсолютно очевидно, що режим путінського ОЗУ проходить через етап, напевно, найбільшого напруження для його існування за весь майже 20-річний період. Включаючи не тільки деградацію як правлячої верхівки, так і всіх інших верств цього ОЗУ, а й включаючи також колосальне падіння рейтингу Путіна, яке прямим текстом говорить про те, що цей так званий суспільний договір між верхівкою путінського ОЗУ і так званим населенням насправді закінчено.

Той договір, який був, говорив: ви, починаючи від диспетчера трамвайного парку і закінчуючи найбагатшими людьми, не влазите в політику, а ми вам дамо можливість збагачуватися. Кому побільше, кому - поменше, але навіть диспетчер трамвайного парку зможе отримати якісь недоїдки з панського столу і не залишиться голодним.

Зараз це все не так. І це не те, чого люди чекали від Путіна напередодні його так званого перепризначення на незаконно займану ним посаду президента. Це катастрофічне зниження рейтингу і деградація всього рівня путінського ОЗУ веде до дуже складних речей для Путіна.

По-перше, невідомо, яким чином розвиватиметься протестна активність, і яку силу доведеться застосувати, щоб цю протестну активність пригнічувати. По-друге, не варто забувати, що протистояння з усім зовнішнім світом - це та так звана політика, якій протистоїть не лише російська опозиція. Це та політика, яка насправді абсолютно не потрібна переважній більшості середньої ланки путінського ОЗУ. Насправді, вони всі хочуть повернутися в 2013 рік, а ще краще - в рік 2006-й, до Мюнхенської промови Путіна. Відповідно, втрата підтримки середньої ланки путінського ОЗУ - це теж серйозний фактор.

Серед головних чинників є і ще один - безперервна висхідна лінія міжнародних санкцій, введених міжнародним співтовариством проти путінського ОЗУ на покарання за їхні міжнародні злочини. Я думаю, що як Путін сам, так і його опричники з ФСБ, з Росгвардіі розуміють, що країна, яку вони окупували - зараз я маю на увазі не Україну, а Росію - ось ця країна економічним і фінансовим чином не зможе протриматися умовно нескінченно.

Вони абсолютно справедливо вважають, що режим санкцій, який звужує їм поле для маневру не по роках, а буквально по днях, з точки зору наростання цих санкцій, включаючи другий ешелон санкцій за так званим "антихімічним" законом, який буде введений з дня на день - все це в сукупності говорить про те, що Путіну треба щось робити. Причому, щось радикальне, що згуртує народ, що починає прозрівати, навколо національного лідера, який повинен їх же і захистити вже вкотре.

20-річна історія путінських злочинів показала, що у нього немає інших способів піднімати свій рейтинг, окрім як за допомогою війни. Вибухи будинків в 1999 році, Друга Чеченська війна, війна в Грузії. У 2013 році рейтинг Путіна знову падав як камінь, його потрібно було підняти, і він розв'язав війну проти України. І ви бачили, що сталося з його рейтингом тоді.

У нього немає ані тактики, ані стратегії, ані вміння, ані ноу-хау для підняття свого рейтингу за допомогою поліпшення добробуту українського народу і за допомогою економічного зростання. Він позбавлений будь-яких інших ідей, крім цього псевдопатріотичного чаду на тлі якоїсь зовнішньої загрози і чергової війни.

Поєднуючи це з логікою Павла Фельгенгауера і його уявленням про те, що планується Україною будувати в Бердянську (військово-морську базу, - UAportal), наскільки це небезпечно для сталіноподібних параноїків накшталт Патрушева, я абсолютно не здивований тим, що поєднання всіх цих чинників складається в абсолютно ідеальну мозаїку. Путін з дуже великою ймовірністю готується до нової військової авантюри. Цілком ймовірно, зі спробою захоплення сухопутного коридору в Крим через Маріуполь і повним витісненням України з Азовського моря і з Керченської протоки таким військовим чином.

Я думаю, що путінська ОПГ потерпить жахливу міжнародну поразку з точки зору сили майбутніх санкцій за ці злочини. Я також не виключаю можливість, яка на сьогоднішній день видається неймовірною, військової поразки, якщо ця авантюра призведе до конфлікту, що виходить за межі протистояння двох держав.

Автор:
Читайте також
×