Зустріч Зеленського та "путіна" може відбутися в Мінську до початку серпня

25 червня Зеленський написав у Фейсбук, що зустрівся з генерал-майором Євгеном Хмарою, який виконує з 5 січня обов'язки голови СБУ, і на підставі його доповіді затвердив 40-денну операцію з припинення РФ бойових дій. Отже, за планом армія РФ має припинити стріляти до 4-5 серпня.

Московити не можуть сказати, що вони не знають цього, посилаючись на те, що продукція компанії "Мета" заборонена в РФ і Фейсбук їм недоступний. Не можуть, тому що про це написали всі ЗМІ та Інтернет у РФ місяць як включений. Масштабне бомбардування 2 липня Києва, Запоріжжя та інших міст доводить – вони це читали та вирішили заявити, таке нам адресувати не можна, оскільки ми велика держава, і у нас є програма, як змусити Україну перестати відстрілюватися. Ми давно б її реалізували, але заважають Австралія, Америка, Європа, Корея та Японія.

Зеленський написав це о 8 годині вечора, а чотирма годинами раніше держвидання БЕЛТА помістила репортаж із зустрічі Лукашенка та губернатора московської області Воробйова, де "бацька" відверто відповів і сказав, що нещодавно приймав посланців з Києва. Лукашенко заявив, він говорив посланцям, що треба "домовляти по-людськи", а не "намагатися в морду по-російському вдарити". Це він сказав не для того, щоб підчепити свого "старшого брата", а з метою продемонструвати рівновіддаленість і позначити себе як посередника на можливих переговорах. За його словами, посланці з ним погодилися та обіцяли передати це Зеленському. Запевнили, Зеленський теж поділяє цю думку.

26 червня Лукашенко зустрічався вже з "путіним" на Валдаї, і той 28 червня несподівано оголосив, що погоджується розпочати переговори з Україною в Мінську, але без припинення вогню. Лукашенко тим часом летів до Пекіна з особистої справи до сина. Заодно заглянув до Сі Цзіньпіна і передав – є новий план переговорів у Мінську, а не в Белграді.

Президент Сербії Олександр Вучич, який 20 травня терміново дзвонив до Зеленського, 21 травня приймав у Белграді віце-прем'єр міністра Тараса Качку, і 24 травня літав до Пекіна, раптом дуже до речі заявив 27 червня, що хоче піти у відставку за півтора роки до виборів. Дату відходу не назвав. Вучич може мати свої давні причини для цього, але його заява – очевидний форс-мажор.

Для кремлівців Мінськ має дві величезні переваги перед Белградом.

Перше – у Білорусі є 101% гарантії безпеки для "путіна", чого немає у Сербії. Путін не хоче стати ще одним ерцгерцогом Фердинандом, через вбивство якого почалася Перша світова війна. Кремлівці з очевидних причин не хочуть цього ще більше, ніж сам "путін". Скажемо коротко, "путіну" добре – він остаточно помре, а їм через нього воюватиме і воюватиме.

Друге – зустріч на трьох у Мінську автоматично нагадає про зустріч у грудні 1991 р. Єльцина, Кравчука та Шушкевича у Біловезькій Пущі та розпуск СРСР. Можна робити ставки – зустріч Зеленського, Лукашенка та "путіна", якщо відбудеться, то відбудеться саме у тому самому мисливському будиночку ЦК Компартії БРСР. Немає сенсу розписувати значення символізму у масовій культурі СРСР та Московії. Кремлівці ніколи не вибачать собі, якщо проґавлять таку можливість.

Тому вони з 2025 р. відкидають під надуманими приводами Швейцарію, Будапешт, Рим та Стамбул де-факто теж. Про Стамбул вони мають приємні спогади 2022 р., але якби Білорусь не була б співучасником війни, то угоди називалися б Мінськими, а не Стамбульськими. Перша зустріч у їх рамках відбулася саме на білорусько-українському кордоні.

Час зустрічі фактично вказав Зеленський у своєму посту на Фейсбук – до початку серпня. Очевидним є погодження часу з Лукашенком через згаданих посланців, і того з Москвою. Зауважимо, що чергове продовження Верховною Радою на 90 днів військового стану в Україні спливає дуже зручно до 2 серпня.

Імовірність зустрічі висока. Кремлівцями рухають не страх поганого для РФ місяця серпня, а цілком земні мотиви. Для Зеленського така зустріч стане яскравим піаром під вибори, оскільки з 2024 р. у нього в активі лише скандали та картинки з чорним димом у РФ вже не перекривають їх і розширення зони окупації. Лукашенко отримає на якийсь час те, що найбільше любить – тишу, коли його не смикають ні білоруси, ні хтось із поза. Він диктатор-тишник, а не імперіаліст.

Результатом зустрічі стане підписання угоди про припинення вогню на три місяці до середини листопада, коли в США завершаться вибори. У Мінську розпочнуться консультації щодо укладання миру на основі Стамбульських угод, які де-факто нікого і ні до чого не зобов'язуватимуть. Окрім "батьки", якому доведеться надати приміщення для них. Поза сумнівом, він вичавить із цього максимум реклами для себе.

Оскільки воєнний стан не буде продовжено, то Зеленський отримує необхідні сто днів на проведення одночасно президентських, парламентських і більш ніж імовірно місцевих виборів. Є ознаки підготовки до виборів на рівні громад. Союзники України навряд чи серйозно перешкоджатимуть усім цим процесам, оскільки на даний момент зробили дуже багато для того, щоб Москва розпочала переговори, хай і в такому форматі. Своє вагоме слово вони скажуть після завершення виборів в Україні та в США, коли переговори в Мінську вийдуть на фінальний етап та постане питання про "архітектуру безпеки" для всіх.

Кремлівці за такого розвитку подій отримують настільки велику кількість бонусів, що вони не мають видимих причин для відмови від цього сценарію. Насамперед, вони отримають бензин для "битви за врожай" та час на роздуми, як краще зробити колоніальну війну тотальною, і чи варто це взагалі робити. Ці та інші проблеми втратить для них гостроту до завершення виборів у США, коли стане ясно, відкрилося перед ними вікно можливостей або однозначний Трамп.

Якщо продовжувати стріляти, то можна нарватися на 200 тис. дронів від Великобританії, 3,5 тис. ракет, замовлених Байденом і в 2025 р. оплачених Трампом, і ще щось. Вони не літають за Урал. Тільки на 300-400 км, але це саме те, що може посунути лінію фронту на схід до 18-20 вересня, на дні голосування до Держдуми РФ. Тому у США та Європі третій тиждень розповідають про початок перелому на фронті на користь України, і Трамп, як відомо, гроші на вітер не кидає.

Оскільки передвиборна кампанія під час масової мобілізації через погані звістки з фронту та арешти суден "сірого" флоту РФ – це не те, про що мріють у кремлі, то зустріч у Мінську на рубежі липня-серпня з високою ймовірністю відбудеться. Галузін, якого пророкують на місце Лаврова, відповів 3 липня Сибізі - це "повний абсурд" вимагати від РФ сісти за стіл переговорів, оскільки вона не виходила звідти. Не виходила, то не виходила. Мабуть, це Україна у лютому 2022 р. включила до свого складу Курську та Брянську народні республіки та відправила колону танків взяти Москву за три дні.