Революція в Ірані та "бомбіст" Трамп
Революційна хвиля в Ірані нагадує Майдан 2013-2014 р. не лише зимовим холодом. Іранська революція розпочалася з повстання 28 грудня і до 11 січня увійшла до тієї ж точки, до якої Українська революція підійшла до 19 січня, стартувавши 21 листопада. В Ірані події розвивалися поки що дещо швидше, ніж в Україні, але зараз буде пауза, схожа на ту, що була в Києві з кінця січня і до 18 лютого.
У перебігу всіх революційних повстань можна знайти багато схожого та відмінностей, але завжди залишається питання: хто переможе? Відповідь на нього не завжди слід шукати лише на барикадах.
19 січня охоронка Януковича вперше застосувала у Києві світлошумові гранати та спробувала придушити революцію. Чи не вийшло. Почалася позиційна війна та приховані переговори, у тому числі за участю іноземних держав. Така ситуація зберігалася до 18 лютого, коли стало очевидним, що режим Януковича не згоден ні на який формат своєї трансформації. Внаслідок цього Майдан перейшов 18 лютого у наступ на Банкову, але надвечір він зазнав невдачі і "беркутня" намагалася знести табір у центрі Києва. Але їй це також не вдалося, незважаючи на обіцянку нардепа царева "Залити Україну кров'ю". Через три дні все було закінчено – Янукович із другої спроби зумів втекти до РФ. Повстання перемогло, що ще 19 лютого могло здатися малоймовірним.
Симпатії українців однозначно на боці повсталих іранців із багатьох причин. У тому числі й за тією, що вони теж мають свою "Небесну сотню", яка перевищує нашу. Велика кількість убитих демонстрантів в Ірані вивела з себе Трампа, і він прямо заявив, що розбомбить нафіг усіх "вартових порядку", якщо вони продовжать вбивати. Після арешту Мадуро та конфіскацій танкерів у РФ ніхто в Ірані не захотів перевіряти, буде бомбардувати Трамп чи ні.
Всі різко усвідомили: Трамп не тільки "бурильник" і майстер угоди, але ще й такий революційний "бомбіст", який легко може кинути бомбу в будь-яку карету, якщо вважатиме, що це скине самодержавство. Влада Ірану має і власний досвід – Трамп влітку бомбардував на півдні країни якісь печери і оголосив на цій підставі, що закінчив ізраїльсько-іранську війну. Нетаньяху не наважився нічого заперечити і оголосив – війну з Іраном закінчено перемогою Ізраїлю. Не втрутись Трампа, і Нетаньяху досі воював би з Іраном. В Ірані також оголосили: ми перемогли.
Трамп повною мірою записав на свій рахунок ще одну завершену війну і став готуватися до відкриття рахунку революцій. Коли в січні 2029 р. Трамп піде на пенсію, він матиме довгий рахунок завершених воєн і розпочатих революцій. Причетність його до революційних процесів у Венесуелі та Ірані очевидна, як і підтримка в Аргентині реформ Хав'єра Мілея. З'явилися навіть фантазії про висадку Марка Рубіо на Кубі.
З 5 січня Трамп став прямо попереджати владу Ірану, що їм слід припинити страти протестувальників та розгони демонстрацій інакше він направить на допомогу військам США, що повстали. Разючий контраст у порівнянні з "великим демократом" Обамою у дні Української революції, який у підсумку разом із Байденом опустився до того, що вдавав: Білий дім не розуміє, чия армія захоплює Крим. Якісь незрозумілі "зелені чоловічки". Обама був тим, хто здав Крим рашистам. Натомість рашисти малювали графіті, як Обама на весільному човні відгрібає від пляжу Криму з білими дівчатами, злякавшись російського десантника у тільнику.
"Тиран" Трамп погрожує бомбити і 12 січня заявив про введення 25% мит для тих, хто торгує з Іраном. При цьому сказав, що вчора, 11 січня, йому дзвонили з Тегерана і запропонували переговори в обмін на припинення активних дій, що повстали. Трамп на угоду пішов та з 11 січня демонстрації припинилися. Влада Ірану ввела на вулиці воєнізовані патрулі, в деяких містах комендантську годину. У Тегерані провели навіть мітинг за аналогією з антимайданом. Але страти та судові переслідування теж припинили. Встановився паритет сил, схожий на той, що був у Києві після 19 січня та розпочалися потайливі переговори.
У кишені у Трампа лежать не лише 25% мита, які, зрозуміло, почнуть працювати не з сьогодні на завтра, а й досвід конфіскації танкерів у РФ та чавістів. Якщо влада Ірану найближчим часом не домовляться з повсталими про трансформацію режиму у бік демократії, то Трамп почне конфіскацію іранських танкерів з нафтою, які йдуть до Китаю. Частина цієї нафти має власність КСІР, який не тільки охоронець режиму, а й великий суб'єкт господарювання. По суті, КВІР – це мафія, або окрема держава в Ірані, до війни з якою Трамп цілком готовий.
Трамп революціонізує не тільки всю Америку, а й Європу. Він уже надихнув британців на заяви, що настав час теж починати конфіскацію підсанкційних танкерів РФ, а Швеція та Фінляндія запропонували ЄС обговорити введення мит для тих членів Союзу, які торгують з РФ і передавати ці гроші Україні. Трамп продав на півмільярда доларів конфіскованої у чавістів нафти та оголосив, що Венесуела отримав ці гроші, коли в ній розпочнуться революційні трансформації. Моніторитиме процес Марія Каріна Мачадо, з якою Трамп зустрічається днями.
Аналогічну схему Трамп застосує і до Ірану, якщо переговори між повсталими та між різними правлячими групами зайдуть у такий же глухий кут, в який вони зайшли до 18 лютого 2014 р. в Україні. Демонстрації в цьому випадку теж відновляться і адмінбудівлі вже не підпалюватимуть, а займатимуть назавжди. Путіністам він теж передав привіт, коли заявив 14 січня, що нічого не знає про новий візит Віткоффа і Кушнера до Москви, про який пише преса. Їхній візит "не на часі", дав зрозуміти Трамп. Не подобається йому Холодомор, влаштований в Україні рашистами та миндичами.
Аятола Хаменеї, на відміну від Януковича, залишати Іран не буде. Насамперед тому, що він постать номінальна та символічна, типу місцевого Папи Римського. В Італії було кілька революцій, але посаду Папи не скасували ні обидва Наполеони, ні гарибальдійці, ні фашисти. Французькі королі на 70 років переселили Пап з Італії до Авіньйона, але й там вони вважалися Папами римськими, а не авіньонськими. У Хаменеї ще й такий солідний вік, коли ліньки взагалі кудись переїжджатимуть, навіть якщо до міста входять окупаційні війська РФ.
Антиклерикальна революція може пройти спокійно і за наявності Хаменеї, якщо КВІР не влаштує масштабної різанини і не доведе Іран до громадянської війни, схожої на ту, що була в Алжирі. Основна мета революції в Ірані – це відокремлення релігії та її інституцій від держави та політики, коли віра в бога – це право та індивідуальний вибір, а не обов'язок і обов'язок.
В Ірані запущені два паралельні процеси – антиклерикальна революція, такі були в різних формах майже в усіх країнах, доречно згадати революцію Ататюрка, і процес скасування державної релігії, подібний до того, що йшов у СРСР з 1986 по 1991 р. і визначала, яку музику можна слухати, яку не можна. Оскільки комунізм був новою релігією, його скасування мала специфіку, якої у Ірані. Але поліцію вдач в Ірані точно розпустять, за відсутність хіджабу перестануть вбивати і КВІР як військово-ідеологічну організацію розформують.
КСІР багато в чому схожий на ордена тамплієрів та єзуїтів, діяльність яких була повністю або частково припинена силовими методами. Власне, про форму розпуску КВІР зараз і йдуть переговори у політичному класі Ірану, включаючи його еміграцію.
Трамп має свою "карту" у цих переговорах і він її почав розігрувати. Іран, як і Венесуела, – збанкрутілі петрократії, на відміну від Норвегії, Саудівської Аравії, Кувейту, Катару та ОАЕ. Це дозволяє Трампу говорити на переговорах, що він зробить Іран такою ж великою країною, як Венесуелу та США. Доречно згадати, що до 1979 р. Іран поряд із Саудівською Аравією був великим продавцем нафти США. Але для цього іранцям потрібно зробити пару зустрічних кроків, що цілком їм під силу.
Консерватори і самі давно усвідомлюють, що зайшли в глухий кут, і тому в 2024 р. вони не пустили на вибори ультраконсерватора Ахмадінежада, який був президентом у 2005-2013 р. Притому, що здавалося б, саме час виступити на повну захист Хамас, Хезболли і т.д. Натомість з 2013 р. усі три президенти Ірану демонструють дрейф від войовничого клерикалізму та наративів "ісламської революції".
У сумі такі фактори з високою ймовірністю і призведуть до того, що переговори в Ірані між усіма та Трампом закінчаться інакше, ніж переговори Майдану з Януковичем. Є ще й такий сильний чинник, як гострий дефіцит води в Ірані, через який вже виникла тема розселення Тегерану. Вирішити цю проблему можуть опріснювачі вода на Каспії, але для них потрібно багато електроенергії, а вона також у дефіциті. В результаті виникає міст до міні-АЕС, виробництво яких налагоджено у США. Трамп цю "карту" теж розіграє, незважаючи на скиглення Нетаньяху про перського кота на перському килимі з ядерною бомбою. У Москві це передчують, тому "хороші росіяни" вже почали ховати революцію Ірані.