Після війни суспільство знову захоче простих рішень: хто перший це зрозуміє – розумні чи хитрі

Хитання від центру. Або коли нарешті настане час здорового центризму?

Ще рік тому Трамп обіцяв "повернути велич".

Сьогодні ліві в Нью-Йорку обіцяють "повернення справедливості".

І те, і інше - крайні точки, зручні для кампаній, але фатальні для суспільства.

Бо пропозиція лежить у площині чистого популізму.

Колишні закони демократії тепер працюють за принципом емоційних гойдалок.

Такий запит часу: у гонитві за софітами та лайками на перше місце виходять не ідеї, а "психологічні гачки".

І головна мотивація виборця - "покарати не тих".

Лише 20% американців сьогодні довіряють уряду - рекордно низький показник.

Демократи знецінили слово "цінності", республіканці - "традиції".

А поміркований центр - як завжди - між двома обіцянками "зробити все по-новому".

Цей вірус давно поширився і на Європу.

Італія знову шукає "сильну руку".

Франція мріє, щоб держава все пробачила і все забезпечила.

Німеччина сперечається сама з собою: кого боятися більше - правих чи рахунків за опалення.

Континент, який колись винайшов "зваженість" тепер тренується у політичному кросфіті.

Популізм став універсальною мовою демократій.

Головне - говорити голосно, бажано з пафосом, і не надто вникати в деталі.

Ми це теж проходили у 2019-му.

Але після війни зранене й виснажене суспільство знову захоче простих рішень і швидких результатів.

Питання лише, хто перший це зрозуміє: розумні - щоб попередити, чи хитрі - щоб скористатись?