Про підсумки переговорів Зеленського та Трампа

Друзі, підіб'ємо коротко підсумки переговорів Зеленського та Трампа. Той випадок, коли є один головний загальний висновок та маса деталей, які є другорядними. Цей головний висновок для нас є позитивним і формується в одну пропозицію. Україна та США дійшли єдиної позиції. Не погодили загальне бачення, не "почули один одного", а саме дійшли спільного рішення і діють абсолютно синхронно. Тобто тепер заяви Києва та Вашингтона – однакові. Вимоги до Кремля – одні й самі. Умови мирної угоди – єдина позиція навіть у деталях

Що маємо за фактом: Дипломати та політичне керівництво країни свої завдання виконали. Озвучив усе це лаконічно та прямо Дональд Трамп. Зупинитися зараз, зупинитися на лінії фронту, що діє. Все інше надто складно. Президент США сказав це, звертаючись до Зеленського та Путіна. Після розмови із Зеленським. Україна на сьогодні таке рішення повністю підтримує. Кремль продовжує бубонити про чотири області в їхній Конституції і мріяти хоча б про повне захоплення Донецької області

Тобто за столом три учасники і при цьому двоє говорять одне й те саме. Третій сперечається, не погоджується, але слухати його вже ніхто не будуть. Його дотискатимуть, доки не скаже - "Я згодна". І на переговорах путіна з Трампом залишиться зафіксувати цю згоду і обговорювати можна буде лише якість та кількість лубрикантів для Росії. Які ще треба заслужити. У принципі, ця позиція є остаточною і в подальших попередніх переговорах немає особливого сенсу. Все вже вирішено та сказано. Допустиме і єдине дозволене Києвом та Вашингтоном рішення Москви – погоджуватися

Наляканий "Томагавками" путін отримав конкретний ультиматум. І справа зовсім не в конкретних ракетах, які справді принципово не можуть змінити загальну ситуацію. Справа у повній готовності США та України діяти синхронно. Тепер старіючий бункерний щур може у вузькому колі своїх бункерних подільників пройти всі необхідні стадії: заперечення, гнів, "Я не така", "Віддайте Донецьку область", печеніги, половці, Рюрік. А потім їхати на переговори з повною згодою та плакатом, на якому написано "Ми з самого початку так і планували". Точка

Висновки прості та їх два. Можна заздалегідь привітати всіх, хто доклав сили до цього рішення. Шлях від "у вас немає карт - поступайтеся, а то буде гірше" до сьогоднішнього загального примусу щурів до порядку був довгим і важким. І насамперед його забезпечили військові та ті, хто їм допомагав. Зрив всіх наступальних планів агресора, удари по штабах, по аеродромах та НПЗ. Та реальність, яку змогли використати як аргументи дипломати. Другий висновок – дива не станеться. Ні завтра, ні за два тижні на переговорах. Кремль вилятиме до останнього, тягне час і намагатиметься захопити ще стільки, скільки зможе. Попереду не канікули, а найважча ділянка дистанції. Але ми його пройдемо. З чітким розумінням дорожньої карти.