Морський бог на службі Путіна
Оскільки у кремлівському балагані перестарілих маразматиків знов згадали про "зброю Судного дня" у вигляді ядерної суперторпеди "Посейдон", то розповім, звідки у цієї маячні ноги ростуть. Точніше, плавці, що ближче до водної теми.
Так от, у 1961 році СРСР випробував над Новою Землею "цар-бомбу" потужністю 58 мегатон, що у 3.000 разів більше, ніж та, що знищила Хиросіму, тобто, це найпотужніша бомба, створена на планеті. Хоча її можна було посилити до 100 мегатон, але у колективу розробників, очолюваного академіком А. Сахаровим, виникло побоювання, що у такому випадку може здетонувати весь світовий океан, і Земля розпадеться на шматки.
Важило це страхіття 26,5 тон. Щоб просто підірвати її над полігоном, найпотужніший літак радянський літак того часу Ту-95 довелося максимально полегшити — зняти все зайве і заправити паливом лише на декілька сотень км. Тобто, долетіти з бомбою до США він ніяк не міг.
Звісно, у СРСР оборонними справами займалися розумні люди. Тому паралельно зі створенням супербомби почалися роботи по створенню суперракети, яка здатна нести її до цілі. Зараз ми знаємо цю ракету як Н-1 розробки КБ Королева, яка мала висадити радянських космонавтів на Місяць. Але від початку вона була бойовою, для термоядерної супербомби. До речі, Р-7, на який літав Гагарін, насправді теж була бойовою, але Королев програв конкуренцію у створені бойових носіїв КБ "Південне" з Дніпра, яке очолював М. Янгель, і змушений був займатися космічної тематикою. Але це інша історія.
Всі пуски Н-1 закінчилися аваріями. Супербомба залишилася без носія. І тоді у розробників виникла ідея: а давайте помістимо цар-бомбу" у невеликий підводний човен з ядерним двигуном. Такий човен потихеньку допхається кудись до Гудзонової затоки, там вибухне, виникне суперцунамі висотою метрів сто, яке відразу змиє Манхеттен і докотиться аж до Вашингтону.
А якщо підірвати ще одну ядерну торпеду на західному узбережжі, то Сполучені Штати перестануть існувати. Саме такі "гуманістичні" ідеї виникали у майбутнього пацифіста і лауреата Нобелівської премії миру Сахарова.
І він, як сам писав у автобіографії, пішов з цим людожерським проектом до керівництво воєнно-морського флоту СРСР, а там адмірали сказали йому, що радянські моряки не воюють з мирними, тому не хочуть мати нічого спільного з подібною потворною зброєю. Сахарову стало соромно, і проект термоядерної торпеди поклали у шухляду.
А вже у сімдесяті роки, під час чергового ядерного загострення, коли вже з’явилися потужні ЕОМ, вчені змоделювали цей сценарій. І виявилося, що ніякої стометрової хвилі не виникне, бо у цунамі, які є наслідками землетрусів, інша геометрія: під час виникнення цунамі невисокі — 50-70 см, але мають дуже велику протяжність, і при підході до берегу вони "стають руба", і в результаті висота хвиль досягає десятків метрів. Та й енергії при землетрусах задіяні значно більші, ніж навіть у супербомбі. А зі хвилями від термоядерного вибуху нічого подібного не відбувається, і вони швидко затухають.
Тому про цей винахід забули. Але при путіні його малограмотні "фахівці", які, як і диктатор, шаленють від всього радянського, обтрусили архівний пил з концепту нереальної ядерної суперторпеди, гучно назвали її "Посейдон", та додали ще одне дурнувате Ноу-Хау. Про яке свого часу писали у популярному журналі "Техніка молоді".
А саме — супершвидкість. Головна проблема ядерного реактора — це не потужність, а охолодження, бо він продукує занадто багато тепла. Умоглядна ідея полягає у тому, що зайвим теплом треба розігрівати корпус підводного човна, як сковорідку, тоді оточуюча вода почне кипіти, і ці парові бульбашки, яка своєрідне мастило, зменшать спротив середовища. Тому міфічний "Посейдон" буде рухатися на глибині 1 км зі швидкістю 200 км/год. Як тобі таке, Ілон Маск?!
Кровожерливій невіглас путін — не радянський адмірал, який воював у Другу Світову, тому він охоче відкрив фінансування жахливого неможливого "Посейдона". Але, звісно, далі освоєння величезних бюджетів і створення прототипів, які і близько не мають обіцяних характеристик, справа не пішла.
Тому що закони фізики не надурити: підводний човен, який термоядерним вибухом породжує суперцунамі — це антинаукова маячня, яка не може бути реалізована, навіть якщо вона дуже подобається якомусь диктаторові. Аналоговнетний "Посейдон" — чергова фікція і яскравий приклад філологічної зброї, яка має паралізувати ворога виключно страхітливими вигадками.