Мирні переговори: що відбувається насправді

Друзі, переговорний процес розігнався в інформаційному просторі настільки сильно, що починає збивати з пантелику навіть адекватних людей. Давайте дуже коротко реально подивимося на ситуацію, щоб не піддаватися ілюзіям. Насамперед не дивитимемося на заяви, а просто оцінимо цілі та можливості сторін

Україна. Хоче миру та згодна на зупинку бойових дій по лінії фронту. Вимагає гарантій безпеки та гроші на відновлення зруйнованої інфраструктури

США. Бажають укладання миру, щоб вписати пану Трампу цей результат в актив, отримати премію миру та займатися бізнесом з росією на шкоду китайським інтересам

Європа. Хоче такого світу, щоб їй точно нічого не загрожувало

Росія. Хоче демонстративної перемоги, як мінімум захоплення Донецької області, Запорізької та Херсонської, низка умов щодо України та зняття санкцій

Переходимо до можливостей. Україна. За фінансової підтримки Європи може продовжувати війну та тримати оборону. Опір робить в найближчому майбутньому для Росії нереальним окупацію територій, які вони вписали до Конституції. Росія – може продовжувати війну ще мінімум кілька місяців чи рік із колишньою інтенсивністю. Але економіка вже тріщить і в Москві це розуміють. Європа та США. Можуть умовляти, тиснути, але реально швидких важелів тиску на росію у них немає. А Україна і так погоджується багато на що

Висновки, на мою думку, очевидні. Як би інтенсивно не йшли переговори, на які б поступки та рішення не йшли учасники, але рано чи пізно Україна та Росія впираються у питання територій. Де бачення компромісу настільки різне, що вийти на загальне рішення зараз неможливо. Європа та США нічого з цим вдіяти не можуть. Все, друзі, для розуміння достатньо. Можна розходитись збирати дрони, чистити автомат, працювати на спільну Перемогу. Куп'янськ сподобався? Затоплений підводний човен вражає? Можемо повторити. Мирний договір зараз неможливий математично. А від перемир'я навіть Різдвяного росія вже сьогодні відмовилася.