У нас в тилу ховаються ще три-чотири армії

Давид Арахамія нам нагадав, що у країні 2 млн тільки офіційних ухилянтів.

Давайте потратимо хвилину і з’ясуємо, багато це чи мало?

Зараз, за офіційними даними, у нас 1 – 1.2 млн складу Сил оборони України. Якщо дозволити невеличку математичну неакуратність, то кількість ухилянтів (за версією Арахамії) можна визнати як вдвічі більшу за тих, хто зараз по списках військових частин рахуються як захисники Батьківщини.

Що це співвідношення означає? Що за умов навченості усіх учасників, і якби ухилянти не ухилялися, наші військові могли б, приміром, півтора роки воювати, а три роки бути у цивільному житті – мати сімейне життя, виховувати дітей, розвиватися як фахівці, піднімати економіку тощо.

Левова частка оосбистих і економічних проблем, які так болять зараз воюючій армії, просто зникла. Не було б тієї колосальної втоми і зневіри від невизначеності, яка зараз примушує сотнями тисяч тікати в СЗЧ.

Але тут треба не зупинятися і піти далі. Скажу чесно, як не вірю, що у нас воює 1 млн. Реально тримає фронт і оборону тилу набагато менша цифра, порядка 300-500 тисяч. Можете мені не вірити, але краще – повірте.

Тому оці цифри я готовий ще скоригувати. Рік війни – і якби не було масового ухилянства як явища, то можна було б 4-5 років знову спокійно чекати своєї черги.

Для багатьох нині це звучить як фантастика, але математика – річ уперта.

У нас в тилу ховаються ще 3-4 армії.

***

Ще кілька секунд вашої уваги.

Хто ж ховає ці кілька армій в тилу?

Що зараз робить держава з цими 2 млн ухилянтів?

НІЧОГО.

Кількість кримінальних проваджень, котрі в 2025 році передані з обвинувальними вироками до суду за ухилення від призову до військової служби, складає... 1030 (тут немає помилки, ТИСЯЧА ТРИДЦЯТЬ проваджень).

З двох мільйонів тільки офіційно визнаних ухилянтів це мікроскопічних 0,05%. Тобто фактично у нас, у воюючій Україні, немає жодного реального кримінального покарання за ухилянтство.

Ну не будемо ж ми вважати штраф у пару десятків тисяч реальним покаранням... Хоча, стоп, у нас і штрафів практично нема.

Первинний розгляд штрафу у нас – відповідальність ТЦК. Коли журналісти свого часу звернулися у орган, котрий керує центрами комплектації, то там відповіли, що статистики по кількості штрафів не ведуть.

Ну й дійсно, навіщо нам ця статистика? От я, приміром, півроку згадував страшні цифри СЗЧ, так їх в кінці минулого року сховали від публікації.

Правда, як тепер без цієї інформації класно ж стало? Ніхто вже про СЗЧ як явище і не згадує. Хіба що тільки ті, хто у війську, пописують інколи у інтернеті. Але хто їх там слухає.

Були цифри, котрі просочувалися у ЗМІ. Найбільшу, котру я знайшов з грубим заокругленням вгору – 180 тисяч штрафів на рік. Що означає, що в кращому разі штраф за рік впаяли тільки кожному десятому ухилянту.

Але! Це нараховані, а не реально стягнуті. Стягнутих в рази менше. Проваджень у виконавчій службі – десятки тисяч, з них не більше третини – виконані.

"Ухиляйся, нічого тобі не буде", каже наша державонька.