У Москви не склалося зі світовою війною

У суботу 25 липня "путін" раптом терміново зустрівся з Токаєвим у нейтральному Омську, щоб обговорити, як РФ вийти з колоніальної війни проти України. Навіть не став вдавати, що хоче поговорити про торгівлю з Казахстаном, і заразом про війну, так і бути. Питання, з чого така спритність? Відповідь – світова війна у кремлівців пішла наперекосяк, але задум був, зрозуміло, геніальним.

Кремлівці вирішив влаштувати кілька нових "гарячих точок" США з розрахунку, що ті не зможуть грати відразу на багатьох дошках і запитають пощади або надірвуться, якщо це робитимуть.

Пунктом № 1 був зрив перемир'я між Іраном та США. Для цього хунта обстріляла з 7 на 8 липня в Ормузі три судна біля берегів Оману і зажадала, щоб усі кораблі йшли лише біля берега Ірану та платили йому. Пункт № 2 – підштовхнути хуситів через іранців до перекриття Баб-ель-Мандебської протоки та влаштувати дуже "гарячу точку". Пункт № 3 – спонукати КНР та КНДР дати РФ багато солдатів та техніки для швидкої окупації усієї України чи мінімум для повсюдного виходу до Дніпра. Якщо в Києві на лівому березі поставити гармати та обстрілювати історичний центр, як робив у 1918 р. червоний генерал Муравйов, то можна досягти швидкої капітуляції на будь-яких своїх умовах.

При цьому Пєсков ще вдавано дивувався, чому Трамп не подзвонив "путіну", як обіцяв 8 липня. Тому й не зателефонував, що не треба було підштовхувати Іран до виходу з угоди та здирництва. З подібної причини Віткофф із Кушнером теж із квітня не їдуть до Москви.

З пунктом № 1 спочатку все було ідеально - в Ормузі почалася перестрілка і хунта заявила, що поки її вимогу платити все не приймуть, вона блокуватиме протоку. З метою демонстрації своїх можливостей хунта обстріляла в Йорданії та Іраку ракетами військові бази США, які не мали серйозного ППО. Навели ракети явно із супутників РФ, оскільки влучення були точними, а не такі, як стрілянини Ірану по Ізраїлю. Начебто все круто і за планом.

Але в Москві та Тегерані чомусь не подумали про реакцію у відповідь США. Вона була не лише симетричною, а й асиметричною. Прохід біля берега Ірану знову закрили, але проведення суден уздовж берега Оману зберегли, і Трамп пообіцяв хунті зносити в Ірані мостом або електростанцією за кожен обстріл торгового судна.

Ассиметрично Трамп оголосив 24 липня, що списуватиме із заморожених рахунків Ірану гроші для виплат постраждалим. Хунта такого від Трампа не чекала, і Арагчі назвав це свавіллям, яке загрожує зруйнувати всю світобудову. Арагчі почав запевняти, що одна держава не має права конфіскувати гроші іншої держави. Трамп на це оптимістично відповів 25 липня, що хунта вже хоче переговорів, але він не вірить їй і пообіцяв нищівний удар.

З нафтою із Затоки все теж не на користь хунти. Після підписання угоди США – Іран вивезення нафти із Затоки відновилося до 14 млн. барелів на добу. Не довоєнні 20 млн., але ціна швидко відкотилася до довоєнних 70 доларів за барель. З цих 14 млн. барелів Саудівська Аравія та ОАЕ переганяють 7 млн. барелів нафтопроводами повз Затоку і мали на увазі Іран. Відновлення хунтою Ірану блокади б'є тільки по Іраку, Кувейту, Катару і Бахрейну, але в перших двох є варіанти вивезення по суші, а в інших двох невеликі обсяги і можна вивозити іноді під охороною флоту США.

В результаті в прольоті лише хунта, оскільки США проводки судів продовжують, але в Іран і з нього суду пропускають вкрай вибірково. За 24 липня вони пропустили до Ірану лише два судна, 12 розгорнули і два вивели з ладу за спроби прорватися.

При цьому авіація США завдала 24 липня удару по іранському порту Бендер-Ензелі на Каспії, а 25 липня Зеленський заявив про ракетно-дроновий удар ЗСУ на Каспії біля берегів РФ по судах, що йшли в Іран, ракетному катеру та нафтовидобувній платформі. МЗС Ірану 25 липня атаку на одне своє вантажне судно 24 липня підтвердило. Заявив, що один моряк загинув, а інший був поранений та викликав тимчасового повіреного України в Тегерані для вручення ноти протесту.

Синхронність атаки 24 липня США і України за цілями на Каспії, тим більше такий як корабель, що рухається, наводить на думку, що Трампу поки не з руки офіційно бити по об'єктах біля берегів РФ, але й Москві не з руки визнавати таке. Ситуація на іранському фронті світової війни, яка затіяна кремлівцями, вже пішла криво. Астрахань на мушці у двох флотів США поблизу Затоки і це нова "карта" у переговорах Трампа з кремлем. Що стосується хунти, то вона, схоже, вже шкодує, що піддалася на вмовляння РФ, вийшла з перемир'я і почала вимагати грошей з усіх, забувши про Ліван і Газу.

З пунктом № 2 кремлівського плану світової війни дуже цікаво. Іранці, як і обіцяли кремлівцям, злітали 13 липня до хуситів, незважаючи на те, що над Затокою вже тиждень відновилися бойові дії. Злітали з двома проханнями – перекрити Баб-ель-Мандебську протоку та зупинити саудівський нафтоналивний порт на Червоному морі в місті Янбу.

Хусіти погодилися, але пояснили, що протоку закриють лише для Саудівської Аравії, а не для всіх, і 20 липня офіційно оголосили їй війну, назвавши це блокадою. Формальним приводом для оголошення війни стало бомбардування урядом Ємену злітної смуги у місті Сана 13 липня, щоб літак із іранцями не сів. Але він сів, і через два дні хусити заявили саудитам про припинення перемир'я з ними, яке тривало понад 5 років. Саудити намагалися все залагодити, але хусити відкинули світ, оголосили "блокаду за блокаду" і заборонили будь-яким кораблям заходити в Янбу, а судам під прапором саудитів проходити через протоку. Біля протоки якось дуже вчасно двічі з'являлися і пірати Сомалі.

Після 20 липня хусіти обстріляли та пошкодили чотири судна саудитів і зробили пуски ракет кількома містами. Вважали, відповіді не буде. Це було великою помилкою, але не так хуситів, як планувальників цієї війни в Москві та Тегерані, які виходили з того, що у саудитів армія маленька, вся зайнята на війні в Затоці і побоюється десанту з Ірану.

Планувальники забули, що в березні до Саудівської Аравії зайшло 10 тис. спецназу з Пакистану з авіацією і саме на такий випадок, а не для відображення десанту з Ірану, ймовірність висадки якого дорівнює нулю. Забули і про договір саудитів із Пакистаном про захист.

24 липня для хуситів настав день відплати. Грецький розрахунок ППО в Янбу збив обидві балістичні ракети хуситів, а авіація саудитів бомбардувала єдиний їхній порт у Ходейді на Червоному морі та оголосила, що він заблокований. Окрім порту бомбила також другу лінію позицією хуситів на фронті у глибині країни, а першу лінію обстріляли війська уряду Ємену. Після цього саудити поцікавилися у хуситів, як це їм подобається і пообіцяли продовжити, якщо що. Хусіти відповіли в російському стилі, а нам блокаду порту за що, так не чесно.

25 та 26 липня в Ємені було тихо. Саудити не поспішають остаточно закрити тему хуситів за сприяння Пакистану, а політбюро хуситів розмірковує, може ну її на фіг таку третю світову війну. Росіяни самі її затіяли, нехай самі і воюють, а ми поки що на це подивимося збоку.

На даний момент іранський і єменський фронт вдалося купірувати і поставити на паузу лише демонстрацією сили. За пунктом №3 геніального плану кремлівців військових зрушень взагалі не сталося.

На вихідних 18 та 19 липня кремлівці активно стукали у двері КНР та КНДР. З КНДР до Москви 19 липня для зустрічі з "путіним" навіть прибула голова МЗС мадам Цой Сон Хі. Китайці вальяжно приймали московитів у себе вдома. В результаті в росЗМІ з'явилися публікації - Москва готова віддати в оренду КНР та КНДР дуже великі території на Далекому Сході та в Артиці під маркою статусу вільних економічних зон. Якщо Пекін отримає землю, воду та порт у Мурманську, то анекдот із 1980-х "На китайсько-фінському кордоні все спокійно" отримає друге життя. Без порту в оренду на сто років китайцям Арктика нецікава і такого, щоб не замерзав.

Так як це складна угода, а КНР з КНДР нікуди не поспішають і хочуть обговорити деталі, то геніальний пункт № 3 не сильно заворушився, на відміну від пунктів Ірану та Ємену. З метою її дезавуювання, Трамп попросив Зеленського заявити, що КНДР хоче передати РФ 30 тис. солдатів для завоювання України. Той зробив цю заяву 25 липня, пославшись на дані розвідки. Зеленський стає каналом для витоків не менш важливим, ніж ЗМІ Америки та Європи.

Але у Пекіна своє бачення ситуації. У рамках цього бачення "путіну" довелося все кинути і терміново летіти на зустріч з Токаєвим до Києва, тому що летіти в Астану було не з руки, як і запрошувати Токаєва до Москви. Токаєв на нейтральній землі Омська передав Пу послання від "великого брата" Сі, що він хотів би побачити перемир'я РФ з Україною. Але якщо брат Пу хоче воювати, то нехай воює своїми силами, а зброю та солдатів дамо йому тільки коли танки України та НАТО будуть у Смоленська.

У Пекіні логічно вважають, якщо в РФ на фронті справи будуть дуже погано, то порт у Мурманську вона здасть в оренду не на 100, а на 200 років. Після цього можна їй чимось допомогти на вигідніших умовах для себе. Зараз Пекіну вигідно, щоб РФ небагато, але впевнено програла, і це гальмує весь пункт №3 геніального плану кремлівців.

Але світову війну не можна влаштувати поодинці чи лише з союзниками. Противник до неї теж робить свій внесок. Тому 23 липня Джон Коул, спецпредставник Трампа для Білорусі, заявив, що переносить візит до Мінська на невизначений термін. Це знак, що Білий дім відмовляється від проекту Лукашенка, схваленого кремлівцями, про зустріч у Мінську на трьох на зразок Біловезької Пущі 2.0. Нехай шукають інше місце. Лукашенко з горя заявив, що зробив великі перестановки у своєму КДБ, але прізвища не назвав, посилаючись на секретність.

У цьому контексті слід зазначити ще дві дії.

Перше – це пропозиція лейбористів до США провести в Лондоні міжнародну конференцію з морського права та безпеки судноплавства через ситуацію в Ормузі. Очевидно, одним Ормуз не обмежиться. Є ще бойові дії у Червоному, Чорному, Азовському та інших морях. "Путін" 26 липня на дні флоту РФ вчив своїх моряків захищати її танкери під будь-яким прапором. Ніколи раніше флот РФ ще не виступав під прапорами Мозамбіку, Палау та інших країн.

Друге – виступ Каї Каллас на саміті АСЕАН на Філіппінах, де вона назвала РФ екзистенційною загрозою Європі та світу. Кремлівців це вразило в печінку, оскільки вони запідозрили Каллас в організації війни всього світу з РФ. Тому Захаровій дали дозвіл хамити у відповіді Каллас без обмежень. Маша почала з того, що росія ні на кого не нападала, і далі понеслося суто російською – лікуватися треба, але без матюка.

Кремлівці не розуміють елементарну річ, якщо вони шантажуватимуть Трампа та республіканців під вибори тим, що Трамп не зупинив війну в Україні за один день, а відомство Лаврова вже порахувало, що він сказав цю фразу 80 разів, то їм нічого іншого не залишиться, як покарати РФ в Україні до виборів до США. Китайців це більш ніж влаштує з прицілом на порт у Мурманську і стародавньої притчі - як приємно спостерігати з дерева за тиграми, що б'ються.