Трамп заради зупинки агресії РФ сміливо і без оглядки спалює свій імідж з рейтингом
На майбутню зустріч Трампа з "путіним" корисно поглянути через аналогію двох зустрічей Рузвельта та Черчілля з кривавим диктатором Сталіним у Тегерані та в Ялті. Там обоє тиснули руку Сталіну і навіть випивали з ним. Таких зустрічей могло бути й більше, якби Сталін не боявся літати літаком.
Рузвельт і Черчілль знали про ГУЛАГ та Голодомор, а на пакт Молотова – Ріббентропа було надруковано багато карикатур. Про те, як Гітлер зі Сталіни та словацьким автократом архієпископом Тисо поділили Польщу, а потім СРСР вторгся до Фінляндії та країн Балтії, а після нього Третій Рейх – у Данію та Норвегію, теж знали. Але тиснули руку не просто диктатору, а головному ініціатору Другої світової війни. Якби не згода Сталіна на поділ Польщі, то Гітлер не ризикнув би напасти на неї і опинитися віч-на-віч із коаліцією Великобританії, СРСР і Франції, до якої приєднався б Муссоліні, щоб від'єднати від Австрії південну частину Тіроля. Муссоліні взагалі вступив у війну лише 1940 р., коли Гітлер вторгнувся у Францію, а раніше балансував майже як лукашенко.
Це найвідоміші факти. Менш популярним є те, що у серпні 1938 р. Комінтерн, точніше Сталін, розпустив компартії Польщі, Західної України та Західної Білорусі як "шкідницькі". Пізніше, у 1956 р. їх розпуск був названий необґрунтованим у спільному комюніке КПРС та компартій Болгарії, Італії, Польщі та Фінляндії. Але у 1938 р. це був подарунок Гітлеру та запрошення напасти на Польщу.
Сталін, розпускаючи компартію Польщі, демонстрував рівно за рік до пакту Молотова - Ріббентропа, що не вважає цю територію своєю сферою інтересів і готовий поступитися її Гітлеру. Розпуск оформили юридично за всіма канонами діловодства Комінтерну в той момент, коли в Німеччині набирала обертів кампанія про масові вбивства німців та зґвалтування в Польщі, що тяглася до початку війни. Гітлер і Геббельс показували такі фото, у тому числі зі катуваннями та знущаннями над тілами, та закликали до світової спільноти.
Поляки були змушені виправдовуватися і погоджуватися на проведення спільних розслідувань з німцями щодо кожного з випадків, а їх кількість зростала. У деяких випадках винуватцями були екс-члени розпущеної компартії з кримінальним минулим.
Можливо, Кароль Навроцький як президент, внесе ясність у питання, чи були такі операції справою рук лише німецьких спецслужб, чи радянські колеги ділилися з ними кадрами. Заодно оцінить фігуру Юзефа Пілсудського, на похорон якого в 1935 р. приїжджав Гітлер з партайгеносе. В історії Польщі є цікаві теми, анітрохи не менше, ніж польсько-українська війна 1943 р. за Волинь, коли туди наблизився фронт і все заворушилося. Було від чого: ніхто не знав, де пройде новий кордон між СРСР і Польщею, але з формули лорда Керзона всі знали, за якими правилами її проводитимуть. Тому поляки та українці почали її намічати, при тому, що в Москві сприймали і тих, і інших як тимчасове та вимушене непорозуміння.
Зараз Гітлер на похороні Пілсудського та участь Польщі з Німеччиною та Угорщиною у розчленуванні Чехо-Словаччини виглядають для багатьох поляків, ймовірно, блюзнірством, але це факт. Такою самою, як і видача Польщею у 1938 р. Угорщини українських бійців із Закарпаття, які першими в Європі разом із чехами чинили збройний опір коаліції навколо Гітлера.
До 1 вересня 1939 р. Польща теж де-факто була членом коаліції з Гітлером, як і СРСР, але вибула з неї на два роки раніше. СРСР вибув із цієї коаліції у такий самий спосіб, як і Польща, – внаслідок німецького нападу, а не з високої моралі чи інших причин. Отже, коли ще живий путін називав Польщу винуватцем війни, оскільки вона погодилася поступитися Гітлеру "коридор" до Пруссії і Гданськ в обмін на частину Білорусі і спільний похід на Москву, це дзеркально застосовно і до СРСР.
Ці слова путін вимагають одного важливого уточнення – у СРСР 1939 р. була найбільша армія у світі і найбільша кількість військової техніки. Те, що Сталін дуже ефективно нею розпорядився, – це проблеми міфу про "ефективного менеджера", а чи не історії. Гітлер напав на СРСР першим, щоб запобігти нападу Сталіна, про що і говорив щонайменше двічі – у своєму зверненні до німців 22 червня 1941 р., а до цього в Мюнхені на зустрічі з ветеранами партії. Менша німецька армія атакувала велику армію СРСР, щоб стати її придатком.
Поважний Гітлер на похороні Пілсудського, антикомуніст Черчілль і демократ Рузвельт, що тиснуть руку Сталіну, - факти, які можна поставити в один ряд із зустріччю Трампа та "путіна". До них можна додати Леніна, що з'явився в червні 1918 р. під час першої світової війни до посольства Німеччини в Москві, щоб висловити співчуття у зв'язку з убивством двома чекістом Бюмкіним та Андрєєвим її посла. Ленін дав німцям гроші на похорон і попросив у них капелюх і тростину покійного на знак поваги до нього та Німеччини.
Трамп, який ультимативно вимагав зустрічі з "путіним", майже такий самий заручник у Рузвельта та обставин, яким був Черчілль, у якого США витягли всі гроші в обмін на зброю. Саме Рузвельт зробив своїми рукостисканнями зі Сталіна "хорошого" хлопця, друга США та головного переможця Гітлера.
Українцям та американцям, у тому числі Трампу, досі доводиться розхльобувати цю "кашу" великого "демократа" Рузвельта, який у 1940 р. пішов на вибори втретє, порушуючи неписане правило з давністю понад 150 років. До нападу на Перл-Харбор було два роки і США не були в стані війни ні з ким. Але саме війною і заведено виправдовувати вчинок Рузвельта. При тому, що Рузвельт та його опонент Венделл Вілкі однаково позиціонували себе як противників вступу США у війну. Вілка в молодості був членом Демпартії і після програшу увійшов до команди Рузвельта, де став його спецпосланцем у різні країни. У тому числі в СРСР 1942 р., де зустрічався зі Сталіним і лестив йому. Повернувшись до США, всіляко нахвалював СРСР.
Тепер Трамп віддувається за них, за Обаму, за Байдена та за свій перший термін, коли він більше концентрувався на стіні з Мексикою, ніж на рові із крокодилами на кордоні РФ з Україною. Тоді Трамп не ризикував виходити за межі, окреслені йому істеблішментом та Держдепом, але зараз імпровізує на повну.
Абсолютно очевидно, що навіть призупинення російської агресії проти України на місяць чи два – це та "обідня", яку Трамп готовий відстояти на Алясці та пройти на ній через протокольне потиск рук з "путіним". Трамп, на відміну "демократа" Рузвельта, не планує і може за законом 1951 р. йти третій термін. Тому задля досягнення мети – зупинення агресії РФ, сміливо та без огляду спалює свій імідж із рейтингом.