Найбільший виклик після війни для України: ми будемо конкурувати за мігрантів
Маск і його посіпаки, що давно сіять ненависть і фактично пропагують, фашизм, організували суцільний танець на кістках загиблої в США українки. Використовуючи іі трагічну смерть від руки психа в своїх політичних інтересах. Це було гидко. Але до таких речей у виконанні Маска ми вже звикли. І, здавалась, вся ця босота далеко, в США. Де вони і де українська реальність.
Але, як виявилось, в сучасному світі це дуже близько.
І от вже наповнені ненавистю люди, що дуже схожі на ідеологічних фашистів, зривають презентації виданої в Україні книги. Яка говорить про голоси BLM. Я звісно цю книгу не читав. Але й не читали ті, хто, використовуючи расистьки тези, зробив все, щоб зірвати її презентацію. І от вже Україна долучилась до крокуючої по світу завдяки російський пропаганді і Маску хвилі ненависті. До людей через колір їх шкіри. Чи інші відмінності. Такі як віра чи сексуальна орієнтація.
І ще раз. Не важливо, будете ви читати цю книгу чи ні. Принциповим є той факт, що жодна ідеалогія, особливо расизм, не мають завадити виданню будь-якої книги в Україні. Якщо це, звісно, не російська пропаганда.
При чому вони один в один повторюють те, що поширює через твітер пропаганда Маска. Також підтримуючи цей танець на кістках українки, що стала випадковою жертвою насилля.
І в Україні не видається книга, про яку без цього скандалу не почули б 99% людей. Тому сам скандал, сама агресія, яку проявляють наші доморощені носії сенсів і цінностей руського миру, прямо протирічить їх бажанню. Але проблема, що в Україні таке в принципі можливо. І тут знов ми йдемо в ногу з американцями. Там закривають комедійні шоу просто тому, що вони не сподобались Трампу. Здається, це дуже далеко від демократії. А у нас агресивно налаштовані люди, чиї ідеали далекі від демократичних, мають можливість зірвати презентацію книги.
Чому наші виклики ще складніші? Звісно, бо війна і ворог буде використовувати такі історії, щоб підірвати підтримку України з боку ЄС і США. Будьте певні, вже тисячі ботів строчать в пабліках, які входять в орбіту афроамериканців і людей з лівими поглядами, що в Україні фашизм, автократія і їх ненавидять.
Але не тільки це. Наш найбільший виклик після війни – це депопуляція. І ми приречені на міграцію. А ще ми будемо конкурувати за мігрантів. Конкурувати з більш заможними країнами. І нам треба щось мати як свою конкурентну перевагу. І це точно не може бути расизмом.
Ба більше. Війна, яку веде Путін, перетворилась на війну на виснаження. Де з одного боку россійська економіка. А з іншого боку - українська армія, а саме кількість людей в український армії. Це наша найбліьша слабкість. Брак людей. І однією з можливих відповідей могло б бути активне залучення іноземного легіону. Причому залучення із країн латинської америки, південної америки. Тих людей, яких ненавидить Маск і проти яких активно виступає Трамп. Да чорт забирай, ми можемо укласти угоду з Трампом і домовитись, що він буде позбуватися надмірної на його думку міграції (всі дослідження кажуть про інше, але що Трампу до наукових досліджень) за рахунок перенаправлення частини людей в українську армію. За гроші, звісно. І так, зараз в український армії вже воює багато колумбійців. Але нам треба збільшити цю кількість на порядок, забираючи у Путіна впевненість, що він зможе виснажити українську армію. І збільшити за рахунок мексиканців, венесуальців, колумбійців. Але це погано узгоджується із расизмом.
Це прикро. Це соромно. І ми маємо говорити в голос про такі речі. Бо Україна воює проти імперії зла щоб не мати такого в наших містах.