ukr
русский
Топ-теми:

Пост глави НБУ: хто може замінити Якова Смолія

Пост глави НБУ: хто може замінити Якова Смолія
Пост глави НБУ: хто може замінити Якова Смолія. Джерело: ua.news

Потрясінням для фінансового ринку в Україні стала заява про відставку з поста глави НБУ Якова Смолія 1 липня. Банкір подав прохання про звільнення з керівництва центробанком за особистою ініціативою, але в якості причини вказав – "систематичний політичний тиск".

Президент Зеленський прийняв відставку Смолія, яку сьогодні, 3 липня, повинна розглянути Верховна Рада. З огляду на провал програми уряду і нестабільність монобільшості – говорити про відставку, як про звершений факт, поки рано. Особливо в контексті заяв західних партнерів, які негативно висловилися про ситуацію, що склалася.

Тим часом, в пресі обговорюються найбільш ймовірні претенденти на пост нового очільника НБУ. Ми розглянемо найбільш обговорювані кандидатури.

Володимир Лавренчук, 62 роки

Ім’я цього відомого українського банкіра звучить як претендента на пост глави центробанку не вперше. Після тривалої відпустки Валерії Гонтарєвої в 2017 році, Володимира Лавренчука вже називали серед кандидатів-наступників. Але тоді посаду керівника НБУ отримав Яків Смолій.

Лавренчук відомий тим, що протягом 14 років, з 2005 по 2019 рр., очолював одну з найбільших приватних фінансових установ України з іноземним капіталом – "Райфайзен Банк Аваль". Його досвід в банківському секторі налічує більше 30 років.

Неодноразово входив до числа кращих банківських керівників і топ-менеджерів України. У 2014 році був названий "Банкіром року-2014" за версією видання "Бізнес". У 2015 році – найбільш авторитетним банкіром України згідно з дослідженням журналу

"Компаньйон".

Глава Форуму лідируючих міжнародних фінансових установ, один з членів правління Європейської Бізнес Асоціації та Наглядової Ради Українського кредитно-банківського союзу, член Трастової ради НаУКМА та Наглядової ради Міжнародного інституту менеджменту.

За часів Петра Порошенка банкіра називали найбільш прийнятною та компромісною кандидатурою. Тоді він не коментував ймовірність свого призначення. Зараз же Лавренчук впевнений, що посаду йому не запропонують, так як сам він підтримує курс Нацбанку під керівництвом Смолія:

Володимир Лавренчук,

банкір, екс-глава правління "Райфайзен Банк Аваль"

На ринку у Лавренчука репутація досвідченого та орієнтованого на Захід банкіра, який може бути схвалений міжнародними партнерами України, включаючи МВФ.

Кирило Шевченко, 48 років

Кілька джерел у владних структурах називають ім’я глави правління націоналізованого в 2009 році "Укргазбанку" Кирила Шевченка кандидатом на пост керівника Національного банку, якщо Рада підтримає відставку Якова Смолія.

На посаді очільника держбанку Шевченко з 2015 року. До цього займав різні керівні посади у приватних і державних фінансових установах, включаючи Ощадбанк, "Укргазбанк", "Фінанси і Кредит", "Аваль". У 2009 році Шевченко був радником прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Досвід в банківській справі – 26 років.

Як пише Економічна правда, відкрито критикував деякі рішення чинного глави НБУ щодо курсу на зміцнення гривні в 2019 і повільного зниження облікової ставки.

Кирило Шевченко,

банкір, глава правління "Укргазбанку"

Також банкір висловлювався про несвоєчасну реакцію НБУ на кризу, викликану коронавірусом. Разом з тим, публічно ратував за співпрацю України в МВФ.

У пресі зустрічається інформація, що Банкова на чолі із Зеленським розглядає Шевченка в якості кандидата на пост глави НБУ, але у владній команді є внутрішня опозиційна група. Це народні депутати, близькі до олігарха Ігоря Коломойського.

Тимофій Милованов, 45 років

Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства в уряді Олексія Гончарука називають в шорт-листі кандидатів. Тимофій Милованов – економіст за освітою, Почесний президент Київської школи економіки, викладач Піттсбурзького університету. Колишній член Ради НБУ.

У 2014 році потрапив до рейтингу Top Economic Thinkers, складеного українським Forbes. Є співзасновником аналітичної платформи VoxUkraine.

Будучи членом Ради НБУ (2016-2019 рр), Тимофій Милованов дуже схвально висловлювався про призначення на пост глави центробанку Якова Смолія:

Тимофій Милованов,

екс-міністр економіки України

Свою спадкоємність Смолію вважає малоймовірною, посилаючись на вимоги законів України:

Свою спадкоємність Смолію вважає малоймовірною, посилаючись на вимоги законів України:

Тимофій Милованов,

екс-міністр економіки України

Своїх "конкурентів" Милованов оцінює по-різному. Вважає, що Лавренчук в разі обрання продовжить політику екс-глави, а Шевченка називає "більш реальним кандидатом". Також не виключає, що на посаду нового керівника можуть вибрати члена правління НБУ:

Тимофій Милованов,

екс-міністр економіки України

***

Серед інших імен у списку на посаду керівника НБУ зустрічаються прізвища колишнього міністра фінансів Ігоря Уманського, члена Ради Нацбанку Олени Щербакової, голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Вадима Гетьманцева і навіть колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

У фракції "Слуга народу" говорять про те, що всі прізвища – це тільки попередній список і "фінальна" кандидатура може відрізнятися від того, що звучить у ЗМІ. Не виключений і варіант, що в парламенті не будуть зігнані голоси для підтримки відставки Смолія, що було б логічним, з огляду на високу репутацію цього чиновника і його досягнення на посаді.

Цікаво інше. Стабільність банківської системи, незалежність НБУ, зважена монетарна та фіскальна політики, лібералізація валютного ринку в Україні та інші реформи, так чи інакше пов’язані з діяльністю регулятора і курсом Смолія – ​​це було тим позитивом в українській дійсності, який відзначали і експерти, і західні партнери. Незалежність центробанку було і залишається одним із ключових вимог МВФ, Світового банку та ЄС при роботі з Україною.

Зараз це все поставлено під сумнів. Президенту не вистачає більш поміркованого керівника, про що говорять аналітики і визнають у владних структурах. І це через пару тижнів після підписання Меморандуму про співпрацю з МВФ і отримання першого траншу.

Одну з умов роботи з Фондом – відкриття ринку газу для населення і скасування ПСО з 1 липня – Україна вже не виконала. Друге – це можлива відставка Смолія через політичний тиск, що виключає незалежність НБУ. Що далі?

Заява про відставку чинним главою вже вплинула на зниження курсу гривні і стала причиною скасування розміщення Україною євробондів на суму 1,75 млрд доларів. Складається враження, що президент не розуміє всієї відповідальності за те, що відбувається. Чи то в силу відсутності досвіду і знань, то чи в силу особистої залежності від впливових тіньових персон, то чи через сукупність цих факторів. Так чи інакше, довіру до України як до надійного партнера і фінансово стабільної економіки вкотре може бути підірвано, якщо відставка відбудеться.