Вкрай небезпечна ситуація: Радзіховський про данину Чечні, Кадирова і Путіна між двох вогнів

22 січня 2019 17:19 2.3т

Суд в Чечні ухвалив рішення про списання боргів республіки за газ за 2007-2015 роки на суму більше 3 мільярдів рублів. У керівництві Чечні заявили, що все справедливо – мовляв, цей регіон пережив дві військові кампанії, що і стало причиною заборгованості, що виникла. Проте, Генпрокуратура РФ вважає списання боргів необгрунтованим, а кілька регіонів вже висловилися про те, що хотіли б отримати подібний подарунок.

Росія давно платить данину Чечні, але останнє рішення – вкрай небезпечне, - сказав UAportal російський журналіст Леонід Радзіховський. І пояснив, чому.

Наскільки сума астрономічна, мені судити складно. 3,3 мільярди рублів – це близько 50 мільйонів доларів. Тут треба дивитися бюджет Чечні і дивитися, скільки грошей щороку Москва переводить в Чечню по різних лініях. Частина цієї інформації відкрита, частина - закрита (згідно з дослідженням РБК, за період з 2007 по 2015 рік Чечня отримала з федерального бюджету у вигляді субсидій, субвенцій і дотацій 539 мільярдів рублів. Їхній щорічний обсяг в середньому становив 60 мільярдів рублів, - UAportal).

Що стосується емоційної сторони, то тут все зрозуміло: Росія давно платить данину Чечні. З того моменту як, так би мовити, закінчилися військові дії.

Це неминуче рішення, якщо ви хочете зберегти Чечню формально в складі Росії. З тієї простої причини, що силою в XXI столітті загнати кого б то не було в склад держави неможливо. Для цього там треба встановлювати військову адміністрацію, військово-польові суди, розстріли. Все це було дуже мило в XIX столітті, в XX столітті, а в XXI столітті це не працює в жодній країні світу.

Якщо ви хочете мати справу з сепаратистами, якщо ви хочете повернути сепаратистів до себе, то будьте ласкаві йти на поступки. До речі, це прямо стосується України і до відносин з "ДНР" і "ЛНР". Силою нікого повернути не можна. Перевірено.

Росія докладала дуже багато сил у Чечні, там загинули десятки тисяч чеченців, і ніякого результату це не дало. Якби Путін не став їм платити данину – раз, і не дав їм повну волю - два.

Чечня - абсолютно автономна від Росії держава. По суті, це держава, де правлять свої закони шаріату, ісламської республіки, які тільки формально співвідносяться з російськими законами. Досить згадати, наприклад, що діється в Чечні з гомосексуалістами. Ніде в Росії, звісно, нічого схожого і близько немає і бути не може. А в Чечні може.

І за всі ці задоволення Москва їм платить данину.

І третя, теж дуже важлива справа – всередині самої Росії чеченці займають особливе положення, і всі це знають. А вже глава чеченців Кадиров тим більше займає абсолютно особливе положення в Росії, якого не має не лише жоден керівник регіону, але якого не має жоден російський чиновник.

З урахуванням всіх цих трьох обставин можна зрозуміти, чого вартує Росії зберігати в своєму складі Чечню.

Але останнє рішення – списати борги за газ – взагалі дуже небезпечне. Вкрай небезпечне.

Тому що одна справа – вливання, які постійно йдуть в чеченський бюджет, але вони йдуть по-тихому і, так би мовити, непомітно, і зовсім інша справа – створення прецеденту. Всі або майже всі російські області винні за газ величезні гроші. Крім тих областей, які самі добувають газ, всі інші, звісно, в боргу як в шовку.

Причому, справа не в розмірі боргу Чечні. 50 мільйонів доларів, 20 мільйонів доларів, 150 мільйонів доларів. Це має вторинне значення. Але це прецедент. І природно, що це викликає цілком зрозумілу реакцію у всіх жителів: "А чим ми гірші? Ми люди другого сорту? Наша область другого сорту?"

Заперечити на це можна, напевно, багато чого, але перебити цю емоцію досить важко.

Тому це рішення вкрай небезпечне.

Я вже не кажу про те, що "Газпром" категорично проти. Але один "Газпром" тут мало що може зробити, тому що положення Чечні абсолютно особливе, положення Кадирова абсолютно особливе. Нікому, окрім Путіна, він не підкоряється, а про гроші він прямо говорить: "Гроші нам Аллах дає".

Як Путін буде виплутуватися з цієї ситуації, я погано розумію. Але справа в тому, що останнім часом Путін весь час потрапляє або сам для себе створює такого роду ситуації одну за одною. Вони просто як з мішка сиплються. Маса ситуацій, коли Путін заганяє себе між двох вогнів. І з Японією та сама ситуація.

Я не впевнений, що це рішення по Чечні ухвалював особисто Путін. Важко сказати, як воно ухвалювалося. Але якщо Путін мав до цієї справи якийсь стосунок, якщо він візував це рішення, то він поставив себе у вкрай важку ситуацію.

Тому що відмовити Кадирову теоретично можна, але вкрай неприємно, це довгі і болісні утрясіння. А не відмовити – значить відверто плюнути на все решту регіонів, що теж недобре.

Отже, ситуація важка.

Але відносини з Чечнею – це якраз той випадок, коли важко дорікати російське керівництво, тому що, як я вже говорив, в XXI столітті силою ви нікого нікуди не заженете. Доводиться йти на поступки.

Автор:
Читайте також
×