"Священне НАТО? Маячня!" Два анекдоти від Радзиховського в зв'язку з церковним поділом навколо України

17 жовтня 2018 17:10 2.2т

Конфлікт Російської православної церкви з Константинопольським патріархатом на грунті надання автокефалії православній церкві в Україні - "велике релігійне блюзнірство", що суперечить духу і букві християнського вчення. Проблема православ'я в Україні - середньовічна, і додатковий доказ цього - скасування указу, датованого 1686 роком.

Має місце "шлюборозлучний процес", що супроводжується агресією з обох сторін. Для Росії як держави це чергова "поразка", а для України - чергова "перемога". Таку думку в першій частині інтерв'ю UAportal висловив російський журналіст Леонід Радзіховський.

Другу частину інтерв'ю читайте тут: "Путін, як наркоман, завдає Росії шкоду". Леонід Радзіховський про найбільші провали

- Щодо конфлікту РПЦ з Константинополем російська пропаганда пише, що "проти Росії створюється "священне НАТО". З логіки пропагандистів витікає, що США, Держдеп або особисто Трамп вдарив по "русскому миру" через найсвятіше - РПЦ? Як на вашу думку, це удар в спину або нижче пояса?

- Знаєте, я не зовсім знавець, вірніше, зовсім не знавець церковних справ. Але я думаю, що Трамп тут абсолютно ні до чого. Все це нісенітниця. Константинопольська церква ніяк не підкоряється Трампу, і НАТО, як мені здається, не має до неї жодного стосунку.

Напевно, коли в Константинополі ухвалювали якісь рішення, вони, можливо, враховували якісь політичні моменти. Загалом, мені здається, що розмови про те, що це підступи Трампа - це маячня божевільного.

Читайте також: "Позиція: помри, замри, воскресни - не для Путіна". Радзіховський про нові військові кампанії

А щодо розпаду церков і так далі... Наскільки я зрозумів, це тільки початок процесу. Зняли звинувачення з глав українських церков (знята анафема з предстоятеля УПЦ Київського патріархату Філарета і з предстоятеля Української автокефальної церкви Макарія, - UAportal).

- Крім того, Константинополь скасував рішення 1686 року про передачу Київської митрополії Москві.

- Сам факт, що скасували рішення 1686 року, найкраще говорить про те, що відбувається. З точки зору сучасної Європи це середньовічна проблема - з розряду тих проблем, коли воювали лютерани і католики.

У європейських країнах, куди так прагне Україна, немає державної церкви. У деяких східноєвропейських країнах, наприклад, в Польщі, церква хоч і відокремлена від держави, має дійсно великий вплив. У західних країнах вона взагалі ніякого політичного впливу не має.

Це середньовічна проблема. Але оскільки всі політичні проблеми, які є між Україною і Росією, якщо не середньовічні, то, принаймні, це проблеми XIX століття, то в цей ряд проблем цілком вписується і відділення церкви.

Частина України, найбільш активна і політизована, хоче остаточно політично, психологічно, ідеологічно відокремитися від Росії. Російська держава, російська влада цього не хоче.

Читайте також: "Плюнути в пику Терезі Мей!" Що творить Путін і чи загрожує йому маразм? Думка Радзиховського

По суті, це проблеми розпаду імперії. Причому, анекдот полягає в тому, що розпад юридично стався 27 років тому, і ніхто ні в якій формі його не скасовував. Але психологічно й ідеологічно цей розпад все ще не відбувся, і ось відривається нитка за ниткою.

І одна з важливих ниток, яка відривається - це церковна нитка.

- Тобто це нормальний, природний процес?

- Це неминучий природний процес, який набуває - що теж цілком природно - крайніх форм завдяки агресії обох сторін. Агресивній русофобії в Україні, агресивній укрофобіі в Росії, що абсолютно неминуче в момент розлучення. Потім, коли розлучення сталося, агресія, як правило, значно спадає.

Для Росії як держави це чергове "поразка", а для України - чергова "перемога". Але в будь-якому випадку це розрив.

Причому, як я розумію, для Порошенка це дуже важливо закінчити до президентських виборів, тому що це одна з небагатьох карт, які він вважає за козирі у своїй грі. А що вже там вважають виборці - це з'ясується в процесі виборів.

Читайте також: Куди подівся "кримський загар" Путіна? Радзіховський про те, чи чекати Крим-2

Досить імовірно, що в ході цього відділення, яке він буде всіляко форсувати, будуть і зіткнення, і силові зіткнення, і захоплення церков, і бійки - все, що супроводжує середньовічні проблеми. Але думаю, що релігійної війни, яка була в Європі в XVI столітті, не буде. Тим більше що тут ще один анекдот: в Європі релігійні війни мали хоча б то виправдання, що ці дві релігії - католицизм і протестантизм - у чомусь відрізнялися один від одного. А тут немає і цього виправдання, тому що з релігійної точки зору це абсолютно тотожні релігії, які абсолютно нічим один від одного не відрізняються.

Все це - велике релігійне блюзнірство по обидва боки, яке повністю, на 100%, суперечить і духу, і букві християнського вчення. Тому що, як відомо, вся суть християнського вчення зводиться до того, що "Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує". Я вже не знаю, як там Філарет, Кирил і Варфоломій люблять один одного, моляться один за одного, але виглядає це як демонстративне блюзнірське нехтування самих основ того вчення, від імені якого ці люди виступають. Точно так само як релігійна війна в Європі в XVI столітті.

- В інтерв'ю UAportal російський історик і опозиціонер Андрій Зубов в контексті конфлікту РПЦ і Константинополя нагадав про події 1998 року. Тоді сталася історія, подібна до сьогоднішньої. "Так само Московська церква розірвала спілкування з Константинополем через Естонію в 1998 році. Але потім через кілька місяців все-таки вдалося домовитися", - сказав він. Тоді, в 1998 році, це теж було блюзнірство?

- Будь-яка адміністративно-організаційна бійка з взаємними виливами ненависті всередині християнської церкви - це за визначенням заперечення духу і букви християнства, і більше нічого.

Я не історик церкви, але якщо вже говорити за великим рахунком, саме існування церковної ієрархії з кардиналами, папами, патріархами, митрополитами, єпископами - це просто знущання, публічне демонстративне знущання над духом християнської церкви.

Читайте також: Путін зробив росіян багатшими або біднішими? Думка Леоніда Радзиховського

Сама по собі церква як збори віруючих людей - так, це не є насильством і знущанням над духом християнства, хоча, в принципі, людина спілкується з Богом, їй для цього посередники не дуже й потрібні.

Припустимо, що збори людей в церкві дають певний настрій, певні відчуття, але вся ця громіздка бюрократична машина - з кар'єрами, з грошима, з підсиджуваннями, з бійкою, з інтригами - це те саме "кесарю кесареве", проти якого виступав Христос. Це ті самі книжники та фарисеї, ті самі міняйли, яких Христос виганяв з храму, ті самі люди, про яких сказано: "Горе вам, книжники та фарисеї".

- А як же фраза про обрання Петра: "Кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую я церкву сво " (Євангеліє від Матвія, глава 16). Значить, все-таки потрібен був глава цієї громади.

- Я поганий знавець Євангелія, але не думаю, що в цих словах Ісус провістив створення Міністертства Католицької Церкви.

- "Tu es Petrus"- "Ти є Петро" - ця фраза на латині написана в кожному католицькому храмі.

- Мало що де написано. Попросту кажучи, релігійна бюрократія - це звичайна, нормальна бюрократична організація. Як ЖЕК, поліція, МОЗ, Мінкульт або будь-яка інша контора. Вона необхідна в реальному людському житті, тому що без бюрократії, без організації люди жити, вочевидь, не можуть.

Читайте також: Люди втомилися від Путіна: Радзіховський нагадав, як гинули влади в РФ

Але сенс християнського вчення полягав, в тому числі, в боротьбі проти будь-якої бюрократичної організації, а вже тим більше проти бюрократичної організації церкви. Здійсненні ці ідеї чи ні - це інше питання. По-моєму, цілком здійсненні. Наприклад, візьміть баптистів, у яких немає ніякої бюрократичної ієрархії. Зібралися, помолилися, розійшлися. Візьміть багато протестантських церков, де немає цієї величезної бюрократичної організації.

Суть справи полягає в простому. Звісно, ні до якої релігії це не має жодного стосунку, що цілком очевидно, в тому числі, і тому, що всі ці 3 церкви - Константинопольська, Московська і майбутня українська - кажуть абсолютно одне й те саме. Немає навіть тієї мікроскопічної різниці, яка є між католиками і протестантами.

Це не релігійний, а суто бюрократично-політичний спір всередині церкви.

Автор:
Читайте також
×