Після Назарбаєва. Арестович про азіатські інтриги під західним килимом

23 березня 2019 21:01 2.2т

Відставка Назарбаєва викликала цілу хвилю обговорення в ЗМІ. Перш за все, тому що мова йде про відхід з поста людини, яка правила пострадянською країною протягом 30 років. Цей крок спровокував масу питань. Чого чекати від в.о. президента – Токаєва? Чи зміниться зовнішньополітичний курс країни? Чи матиме місце жорстка боротьба за владу?

"Під цим західним килимом з азіатським візерунком вестимуться азіатські інтриги", - сказав UAportal військовий оглядач і блогер Олексій Арестович.

Перед Назарбаєвим стояло те ж завдання, що і перед Путіним – передача влади і збереження себе в недоторканності.

Він обрав такий варіант. Тому що варіант союзної держави відпадав. З ким він міг її створити? Продовження терміну повноважень через зміни до Конституції – це дуже поганий крок, який записує країну в тоталітарні чи авторитарні держави. Йти на це означає знижувати кредитні рейтинги, торгувати нафтою і газом і бути майданчиком, де балансують інтереси Росії, Китаю і США одночасно.

Назарбаєв пішов більш прийнятним шляхом. За рік до цього він почав створювати умови, коли Раді безпеки передавалися широкі повноваження, зокрема, частина повноважень президента, велися внутрішні і зовнішні політичні консультації, створювалася системі стримувань, противаг і балансу, підбір кадрів тощо.

Він побудував нормальну архітектуру і втілив її в життя. Вона відповідає умовам: а) передачі, збереження влади і її впливу, б) виключення можливого кримінального переслідування, в) отримання відносної легітимності в очах міжнародної спільноти, сусідів по СНД і всередині самої країни. Крім того, він вирішив кадрову проблему – кого підібрати на заміну.

Назарбаєв ці завдання успішно вирішив, зайвий раз показавши, що він незвичайний державний діяч, що вміє вирішувати великі завдання.

Що буде далі з Казахстаном? Я думаю, різких змін курсу поки що не передбачається. Всі витратять рік-півтора на розуміння ситуації, розкладів, що склалися.

Те, що буде в Казахстані далі, залежатиме від подій в Середній Азії. За деякими даними, там готуються неприємності, пов'язані з можливим виходом моджахедів з Афганістану в Середню Азію.

У будь-якому випадку, це буде азіатська система стримувань і противаг, скроєна за західним зразком. З формальними посадами, з гілками влади, з усіма конституційними застереженнями і всім рештою.

А під цим західним килимом з азіатським візерунком вестимуться азіатські інтриги.

Чи полізуть туди росіяни? Подивимося.

Північний Казахстан населений росіянами – там своя проблема. Чи буду буянити ісламісти – теж подивимося. Вони замкнуті там в двох областях, які ще й географічно ізольовані.

Людина, яка прийшла на заміну Назарбаєву – дуже розумний, витончений дипломат. Тому від нього я ніяких рішень не очікую. Але якщо Назарбаєв помре, мабуть, за цим піде якась боротьба за владу. А якщо не помре і буде правити залізною рукою, то боротьба за владу готуватиметься. Будуть створюватися угруповання, можливо, силовики, можливо, нафтовики, можливо, ліберали, можливо, китайська партія, можливо, російська.

Боротьба за владу в будь-якому випадку розпочнеться, питання тільки в тому, в якій формі вона буде відбуватися: в екстреній, як було б після його смерті, або в підготовчій фазі.

Як я розумію, новий лідер являє собою гілку лібералів, а значить, проти нього гратимуть силовики, нафтовики і ісламісти. Хоча, нафтовики, швидше за все, тяжіють до лібералів, тому що вони торгують нафтою і газом на міжнародній арені.

Автор:
Читайте також
×