Компроміс з Росією? Мирослав Гай висловився про умову миру на Донбасі

14 лютого 2019 20:21

Чи слід заради миру на Донбасі йти на компроміс з Росією, з "молодими республіками"? Відповідь на це питання шукали соціологи з фонду "Демократичні ініціативи" та центру Разумкова. Згідно з даними спільного опитування, майже 70% українців вважають, що компроміс можливий. Втім, лише 16% з них готові на будь-який компроміс. І лише 17% опитаних підтримують силовий варіант вирішення ситуації.

"Ніколи не буває миру без перемоги. Мир без перемоги – це капітуляція на умовах ворога", - сказав в коментарі UAportal офіцер запасу, волонтер і журналіст Мирослав Гай.

Люди втомилися від війни. Свого часу, в 1990-і роки, коли Російська Федерація воювала проти Чечні, вони вчинили точно так само. Вони втягнули Чечню в тривалу війну, вбили величезну кількість людей, зруйнували її інфраструктуру, підірвали її економічно, знайшли людей, готових йти на компроміс з Путіним, і привели туди клан Кадирова. І фактично ввели Чечню до складу РФ.

У Чечні зараз відбуваються масові вбивства, тортури в тюрмах та інше. Це путінський оплот.

Зараз Росія точно так само грає з Україною на виживання. Вони нас вимучують війною, постійним локальним конфліктом, блокують нам Азовське море і можливість розвивати підприємства Донбасу і порти. В обхід України вони будують газопровід "Північний потік-2", щоб, по-перше, знизити наш транзит, а по-друге, щоб розв'язати собі руки і отримати можливість розширення бойових дій.

Їхня тактика відпрацьована десятками років. Вони вимучують країну, потім проводять інформаційну операцію щодо громадян, сіють зневіру в країну, у вище військово-політичне керівництво країни, проводять інформаційно-психологічні операції для того, щоб посіяти розбрат і напругу між різними соціальними групами і створити так званий "контрольований хаос".

Коли люди перебувають в такому психологічному стані, коли дуже багато інформації, коли вони не знають, кому вірити, коли йде війна і гинуть люди, звичайно, найперше їхнє інстинктивне бажання – припинити війну.

Зрозуміло, в першу чергу в цьому винна Російська Федерація, але й українські ЗМІ також багато спекулюють на війні, лякають пересічного українця, що прийде ще більша війна. В результаті у громадян накопичується величезна моральна втома від цього.

На цьому гратиме Російська Федерація, на цьому гратимуть проросійські політики, які будуть говорити: "Ми готові вибачитися перед Путіним, стати на коліна", як сказав Зеленський. Або Юлія Тимошенко, яка заявляє, що вона зможе домовитися з Росією. Або Бойко, який обіцяє за 100 днів забезпечити мир.

Запам'ятайте: ніколи не буває безкоштовної незалежності і свободи. Ніколи не буває миру без перемоги. Мир без перемоги – це капітуляція на умовах ворога.

Вони здатні приєднати Україну до нового Радянського союзу. А тепер запитайте у себе: ви бажаєте своїм дітям майбутнього в країні, схожій на Радянський союз? Де не було туалетного паперу, де були репресії, де був ГУЛАГ?

Росія вже ухвалила закон про репресії, закон про інтернет, і зараз єдине, чого Путіну бракує – України в складі союзної держави.

Вони розповідатимуть нам про мир. Через своїх афілійованих політиків вони будуть розповідати, як вони домовляться і все буде добре, що припиниться кровопролиття.

Але запам'ятайте: з Путіним домовлятися неможливо. Кілька років тому вони домовилися з ООН щодо Сирії, що не бомбитимуть гуманітарний конвой – і розбомбили його. Після першої чеченської війни вони пішли з Чечні, підготувалися і зробили другу чеченську кампанію. Це їхня тактика. Вони ведуть переговори, а самі вставляють вам ніж у спину.

Просто треба знати, що на цій риториці про компроміс з Росією погоріла велика кількість країн. Якщо ви не хочете, щоб Владислав Сурков писав у своїй статті, що "наш братський народ України увійшов до спільноти народів Російської Федерації", в єдиний ГУЛАГ, то треба протистояти такій риториці.

Тільки виведення військ Російської Федерації з нашої землі, а потім будемо розмовляти. Українці між собою домовляться. У нас буде мир, коли не буде російського солдата на території України.

Автор:
Читайте також
×