Як правильно трактувати заяви Трампа і Путіна

Стиль заяв Трампа і Путіна слід розрізняти. Трамп, коли оцінює ту чи іншу ситуацію, керується насамперед миттєвими емоціями і необхідністю приховати власні наміри, якщо вони, на його думку, суперечать створеному у його власної аудиторії образу. Цим заяви Трампа схожі із заявами Зеленського із важливою відмінністю: "другий Трамп" (не варто плутати із першим) знаходиться у стані політичної деменції, а Зеленський після 2022 року (не варто плутати із Зеленським періоду 2019-2022 років) у стані емоційного виснаження і вигорання. 

Все це, звісно, не про політичну професійність, але все ж таки про живих людей. Із заявами Путіна все інакше. Російський президент позбавлений емоцій навіть тоді, коли старанно і завчено їх імітує. 

Путінські заяви мають на увазі дві цілі - надіслати сигнали і створити можливості. "Сигнальна" політика має на меті поставити вас у ситуацію того, хто наздоганяє. Адже ви маєте ще й зрозуміти цей "сигнал" (і якщо ви його зрозумієте неправильно, Путін зовсім не буде проти, адже його задача не із вами домовитись, а вас заплутати, якщо він хоче чогось насправді досягнути, він говорить відкритим текстом, без шифрів).

А можливості - це для тих, хто хоче захищати його інтереси, але немає платформи. Після заяв Путіна можна говорити, що він "прагне перемовин" і закінчення війни, адже він сам сказав - і на цих засадах блокувати нові санкції і допомогу Україні. Або переконувати, що він не мав наміру бити по житлових кварталах Києва, а "просто знищує український ВПК (російський "опозиціонер" Ніколай Мітрохін вже пояснив, що удари по житлових кварталах - намагання Росії "адресно" вбити працівників оборонної промисловості, а тепер такі "корисні ідіоти" Кремля можуть на самого Путіна посилатися).

І тому це також не про політику. Це про агентурну роботу.