Путін захотів бути царем, але він дещо забув з історії

Було б добре, щоб у складі нашої переговорної групи були грамотні історики. Найкраще - з числа тих, які воюють в ЗСУ.

Вони б мали відбивати брехню та маніпуляцію московитів, котрі давно зробили псевдоісторію своєю зброєю.

Тоді б вигадані цитати Бісмарка відразу б стали посміховищем.

А страшилка про готовність Росії до 21 року війни (як в часи Північної війни 1700-21) одразу б отримали адекватну відповідь.

По- перше, якщо ви, московити, берете за взірець Північну війну, то вже в цьому липні вам треба готуватися до аналогу повного оточення царя і його армії вторгнення турецько-козацьким військом у 1711 році.

З наступним принизливим проникненням вашої цариці у шатро візиря Мехмеда-паші, де вона залишила і честь і всі свої дорогоцінності.

Це була ціна для того, щоб Петро зміг уникнути полону та вшився у рідні болота.

По- друге, ми, українці, памʼятаємо і довшу війну - Ливонську 1558-1583 рр.

Тоді ще одна гордість московитів, цар Іван Грозний вирішив захапати балтійські землі.

В результаті 35 річної війни цей кривавий тиран отримав підсрачника від польсько-литовсько-козацького війська Стефана Баторія, здав усе раніше захоплене і під настрій убив свого ж сина. Далі була опричнина і Смутноє врємя.

Ну, як смутне - нормальне время. Наш хлопець став царем, якому на колінах присягнула Боярська дума, а козаки сиділи в Кремлі…

Так що, як казав Бісмарк Цезарю: не забувай, сьогодні ти Імператор, а завтра - салат:)

На фото - картина Яна Матейка "Стефан Баторій під Псковом"