Восени на нас чекають нові виклики: у агресора нова модифікація Shahed-238

Восени на нас чекають нові виклики...

Ще не остигли в пам'яті масовані атаки дронами

17 червня було 440 дронів (близько 350 було збито або погашено)

4 липня 539 дронів (близько 480 збито чи погашено)

(Це були, переважно Shahed-136 та дрони обманки)

Але на виході у агресора нова модифікація Shahed-238 (Герань-3), що розвиває швидкість до 600 км/год (!)

https://surl.lu/oyivmq

Новий дрон за швидкістю втричі перевищує швидкість гвинтових аналогів.

Перше підтверджене бойове застосування зафіксовано при ударі по Києву у 2025 році, хоча підозри про тестові запуски з'являлися ще у січні 2024 року.

https://surl.lu/gucppc

Перехід від гвинтових до реактивних дронів кардинально змінює тактичне рівняння: українські мобільні групи ППО, що ефективно збивають повільні Shahed-136 з кулеметів та ПЗРК, виявляються практично безсилими проти цілей, що летять на швидкості винищувача часів Другої світової війни.

Це змушує Україну використовувати дорогі ракети систем Patriot та IRIS-T вартістю від $430,000 до $3-$4 мільйонів проти дронів ціною $150,000.

https://surl.lu/ziuole

Технічні характеристики Герані-3:

- російський дрон Герань-3 є локалізованою копією іранського Shahed-238 з турбореактивним двигуном Tolou-10/13 - неліцензійною іранською копією чеського PBS TJ100.

- Максимальна швидкість 550-600 км/год при крейсерській швидкості близько 520 км/год, (що робить перехоплення традиційними засобами ППО вкрай скрутним)

- При пікіруванні на ціль швидкість може досягати 700 км/год.

https://surli.cc/wabcjd

- Дальність польоту зберігається на рівні 2,500 кілометрів - Практична стеля 9,144 метра виводить дрон за межі ефективної дальності більшості мобільних засобів ППО, включаючи ПЗРК та зенітні установки малого калібру.

- Бойова частина варіюється від стандартних 40-50 кг до важкого варіанта 90 кг.

https://surli.cc/rrykze

росія розгорнула виробництво трьох модифікацій системи наведення:

1. Базова версія використовує інерційну навігаційну систему з корекцією GPS/ГЛОНАСС та комерційні компоненти західного виробництва, замасковані під китайські аналоги.
2. Друга модифікація оснащена електронно-оптичною головкою самонаведення для ураження теплових цілей.
3. Третя, найнебезпечніша версія, має пасивну радіолокаційну головку самонаведення для придушення систем ППО.

https://surl.li/winhyq

Особливе занепокоєння викликають повідомлення української розвідки про інтеграцію терміналів Starlink у збитих дронах, що потенційно дозволяє вести відеотрансляцію та коригувати польотне завдання у реальному часі.

https://surl.li/mobqve

Виробнича база сконцентрована у Татарстані

Основне виробництво розгорнуте в особливій економічній зоні "Алабуга" в Єлабузі, Республіка Татарстан, приблизно за 1,200 км від кордону з Україною.

https://surl.lu/ynbylr

Виробництво реактивних варіантів все ще залишається вкрай обмеженим – десятки одиниць на місяць проти 70 гвинтових дронів на день.

https://surl.lu/zusfjq

(!) Ключовим вузьким місцем є постачання турбореактивних двигунів з Ірану, де виробничі потужності також обмежені

https://surl.li/ilqmgz

росія використовує реактивні дрони селективно для ураження особливо важливих цілей, які потребують швидкого подолання ППО.

На відміну від масованих атак гвинтовими Shahed-136/Герань-2, де за ніч запускається 400-500 і більше апаратів, реактивні варіанти застосовуються точково

Триразова перевага у швидкості кардинально скорочує час реакції української ППО. Якщо гвинтовий дрон летить від кордону до Києва близько 2 годин, реактивний долає цю відстань за 40 хвилин.

Це робить неефективними традиційні методи перехоплення мобільними групами з кулеметами та практично виключає можливість перехоплення вертольотами Мі-8 та Мі-24, які успішно застосовуються проти повільних цілей.

Реактивні дрони інтегруються в комплексні удари спільно з крилатими та балістичними ракетами для навантаження систем ППО.

Типова тактика включає запуск дронів-пасток "Гербера" без бойової частини для виявлення позицій ППО, потім удар реактивними дронами по виявленим цілям, та фінальну хвилю із звичайних Shahed для ураження незахищених об'єктів.

https://surli.cc/mdomiq

З добрих новин:

- Турбореактивні двигуни створюють значно більшу теплову сигнатуру, роблячи дрони вразливими для інфрачервоних систем наведення.

https://surl.li/nffnml

- Акустична сигнатура реактивного двигуна також помітніша, що дозволяє українській мережі з 10,000 акустичних сенсорів виявляти їх на більшій дальності.

Українська ППО демонструє високу ефективність проти реактивних цілей лише за наявності сучасних систем.

Але є нюанс.

- Німецькі комплекси IRIS-T показують близьку до 100% ефективність перехоплення, але вартість однієї ракети $430,000 робить їх застосування проти дронів ціною $150,000 економічно недоцільним

https://armyrecognition.com/.../ukraine-strengthens-its...

-Системи Patriot ще дорожчі - $3-$4 мільйони за ракету

Що робити?

1. Продовжувати розгортати мережі акустичних датчиків для оперативного виявлення місцезнаходження реактивного дрона, визначення траєкторії руху
2. З реактивними дронами може цілком справлятися ще радянський ЗРК Стріла-10 (у 90-ті роки саме їх вивчали на військовій кафедрі).

Але скільки ракет у нас лишилось, не знаю. Виробництво комплексів та ракет було в росії. Чи можемо робити аналоги? – питання.

1. Електронна війна залишається ефективною проти GPS-наведення – система "Покрова" успішно збиває з курсу дрони, змушуючи їх падати в Білорусі та Румунії.

Але проти дронів з інерційним наведенням чи оптичними системами самонаведення ефективність РЕБ різко знижується

https://surl.li/gasznc

1. Використовувати лазери

В Україні було представлено лазерний комплекс "Тризуб"

Нібито протестовано збиття цілей на відстані 5 тис метрів.

ТТХ не знайшов, але пишуть, що збиває цілі, що швидко рухаються, на відстані до 3 км і засліплює до 10 км.

https://surl.li/tqlgjo

Вартість пострілу – кілька доларів.

Вартість однієї установки (за аналогами) – до $5 млн

1. Повернути в Україну частину з 20 тис. ракет (земля-повітря), які Трамп передав на ближній схід.

- Йшлося, швидше за все, про APKWS (Advanced Precision Kill Weapon System), лазерно-напрямними 70-мм ракетами, призначеними для боротьби з дронами.

Їхні технічні характеристики включають лазерне наведення, швидкість до 1000 м/с і боєголовку 4,5 кг, що робить їх придатними для перехоплення дронів.

– Вартість однієї ракети, за оцінками, становить близько $35,000.

1. Використовувати реактивну авіацію.

Але тут питання економічної доцільності

- Середня вартість збивання одного "Шахеда" з МіГ-29 з Р-73 буде приблизно $150,000, а з F-16 з AIM-9 Sidewinder - $38,000

- Якщо F-16 використовують AIM-120 AMRAAM, вартість може становити від $400,000 до $1 мільйона, що робить такий підхід не раціональним (хоча, якщо порівнювати з вартістю можливих руйнувань, сенс є)

1. Використовувати класичні ПЗРК

- Stinger (вартість пострілу $30 000): Діапазон до 4,8 км, інфрачервоне наведення, підходить для цілей, що низько летять.

- Starstreak ($15 000): Діапазон до 7 км, лазерне наведення, висока швидкість, ефективний проти маневрених цілей.

- Igla ($15 000): Діапазон до 5 км, інфрачервоне наведення, ефективний проти дронів з тепловим слідом.

- RBS-70 ($75 000): Діапазон до 8 км, лазерне наведення, висока точність.

1. Розширювати лінійку дронів перехоплювачів, створюючи реактивні моделі

Наприклад, ми вже маємо реактивні ударні дрони "Ад" і "Паляниця". Їхня швидкість досягає 700 км на годину.

Але їхня вартість надто висока - $200 тис (Ад) - $1 млн (Паляниця) за одиницю.

Хоча вартість "Ад" близька до вартості Герані-3.

https://surl.li/vxsagh

Тож. Росіяни, найімовірніше, будуть нарощувати виробництво реактивних дронів. Якими тероризуватимуть Україну восени.

Ключові цілі – військові об'єкти, штаби, аеродроми, виробництво військової техніки, енергетичні об'єкти, логістичні об'єкти. Буде важко.

Отже, готується треба вже на сьогодні.