НАТО, Трамп и "доктор Зло"
Головний висновок, який можна зробити з першого саміту НАТО після повернення Дональда Трампа до Білого дому: альянс встояв, розмірковує у колонці для "От Так" журналіст та політичний оглядач Віталій Портніков.
Не випадково у підсумковому документі саміту спеціально акцентується відданість п'ятій статті Вашингтонського договору та готовність захищати кожну країну-члена НАТО. Це прямий і ясний сигнал російському президенту Володимиру Путіну. І водночас важливе коригування позиції самого Трампа, який, хоч і не заперечував значення п'ятої статті, нерідко висловлювався про неї з недовірою, особливо в контексті зобов'язань США щодо захисту балтійських країн.
Тепер лідери країн Північноатлантичного альянсу говорять про п'яту статтю як про самоочевидну реальність і наголошують, що зусилля з переозброєння та модернізації армій НАТО спрямовані насамперед на стримування загрози з боку Росії. Причому саме Росії, а не Китаю, який навіть не згадується в підсумковому комюніке. У цьому сенсі Володимир Путін може привітати себе, якщо, звичайно, він справді претендує на роль "лікаря Зло", головного ворога Заходу. Ще недавно в США головною загрозою вважався Китай, але тепер НАТО не має сумнівів: саме Росія представляє стратегічний виклик.
Готовність підтримувати Україну, зафіксована у підсумковому документі саміту в Гаазі, є частиною цього історичного протистояння з Москвою. Як і зустріч президента США з Володимиром Зеленським — зустріч, яку чекали ще на саміті G7 (Трамп тоді виїхав раніше через близькосхідну кризу), але яка у підсумку відбулася саме в Гаазі. Ця зустріч наголосила на прагненні Трампа до завершення російсько-української війни. До того ж він не відмовився і від допомоги Україні. Якою буде ця допомога, залежить, за словами самого Трампа, від позиції Путіна, з яким він збирається знову обговорити подальші кроки вже після спілкування із Зеленським. Але тепер здивування Трампа викликає не позиція українського президента, а позиція російського. І це тривожний сигнал для Путіна.
Дональд Трамп та Володимир Зеленський під час зустрічі на саміті НАТО у Гаазі. Нідерланди 25 червня 2025 року. Фото: Офіс президента України
Чому відбулася ця нехай і не радикальна, але помітна корекція у риториці Трампа, пояснити нескладно. Йому вдалося принаймні тимчасово реалізувати свою ідею "світу через силу", коли він прийняв рішення завдати ударів по іранських ядерних об'єктах. Причому, незважаючи на попередження з боку Москви і Пекіна, ні Росія, ні Китай не зробили жодних кроків, коли ударів було завдано. Путін навіть безпорадно констатував, що нічим не може допомогти своїм іранським союзникам, тому що сам веде війну. Тим більше, коли американському президентові вже радять жорсткіше реагувати не лише Зеленський, а й його європейські союзники — насамперед президент Франції Еммануель Макрон та федеральний канцлер Фрідріх Мерц.
Іранська газета з портретами міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі та Володимира Путіна у газетному кіоску в центрі Тегерана. Іран, 24 червня 2025 року. Фото: Morteza Nikoubazl/NurPhoto via Getty Images
Йдеться зараз навіть не про введення нових санкцій проти Росії — саме цього Трамп поки що явно уникає, щоб "не відлякати" Путіна від можливих переговорів. Йдеться про те, якою буде тональність діалогу між Вашингтоном та Москвою після саміту в Гаазі. І особливо після того, як Путін переконався: США не збираються блокувати антиросійські формулювання, які відображають стратегічну зацікавленість альянсу у відповіді на виклик Кремля. Звичайно, Путін вміє тягнути час у будь-яких переговорах з американцями. Але проблема в тому, що сьогодні цих переговорів майже не існує — ні щодо української кризи, ні щодо нормалізації роботи посольств. Москва не пропонує нічого, що могло б переконати Трампа у своїй конструктивності. Це якраз той випадок, коли ніякі компліменти на адресу американського президента не замінять реального змістовного діалогу. Тепер, після завершення ізраїльсько-іранського конфлікту — хай навіть тимчасового, для Трампа, що повірив у свої можливості, головним може стати припинення вогню на російсько-українському фронті. Нехай навіть тимчасове. І Путіну доведеться це зрозуміти.