Множинне громадянство в Україні: що тепер робити зі статтею 4 Конституції

Всі обговорення довкола множинного громадянства прошу обнулити одним простим запитанням: ну і що тепер робити зі статтею 4 Конституції України: "В Україні існує єдине громадянство".

Турбо-принтер слуг народу може наштампувати й 10 законів про множинне громадянство – але для їх законності потрібна всього-на-всього 1 дія: внести зміни до Основного Закону й вилучити з нього статтю 4, яка чітко прописує НЕМОЖЛИВІСТЬ множинного громадянства в Україні. Для змін у Конституції потрібне голосування в парламенті не простою, а конституційною більшістю, тобто 2\3 складу (300 голосів). І це не кінець: множинне громадянство вимагає змінити статтю 4, яка належить до Розділу 1 Конституції "Загальні Засади". Щоб змінити будь-яку статтю з цього основозакладного розділу, потрібен усеукраїнський референдум. І все це нікому не цікаве чортішо впирається в залізобетонну заковику - стаття 157 наказує: "Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану".

Усім давно зрозуміло, що вони самі собі закон і творять що хотять. І навіть не намагаються бодай знічев’я дотримуватися базових норм. Але незалежно від благості намірів множинне громадянство – це зміна КОНСТИТУЦІЙНОГО постулату, міняти який у час воєнного стану прямо заборонено цією самою, вибачте на слові, Конституцією.

Тому не бачу сенсу ламати списи навколо множинного громадянства (я завжди був за) – допоки над ним бовванітиме ніким не анульована стаття 4 Конституції України, яка є законом прямої дії.

Неуки заклали ще одну правову колізію на майбутнє.