Хто насправді послав Абрамовича до Зеленського?

Путін зараз, вочевидь, зазнає сильного тиску російської верхівки, яка хоче припинити війну, що зайшла в глухий кут. Із цим, імовірно, пов'язано те, що він дедалі наполегливіше, буквально з маніакальною завзятістю, всупереч загальновідомим фактам, повторює, що Росія наступає на всіх фронтах і скоро остаточно переможе. Таким чином, він намагається гіпнотизувати своє оточення: ще трохи, ще трохи, потерпіть, скоро переможемо, і весь цей кошмар закінчиться.

Поїздка Абрамовича до Зеленського — остання спроба російської верхівки переконати Путіна зупинити війну. Абрамовича послав до Зеленського не Путін, який просто неохоче дозволив йому цей візит. Абрамович виступив у переговорах із Зеленським як представник інтересів більшої частини російської правлячої еліти та олігархату. Він мав отримати від українського президента якісь рамкові умови майбутньої мирної угоди, на які орієнтувалася б російська влада. А далі він спробував переконати Путіна піти на переговори і заморозити цю війну.

Як ми бачимо, нічого в Абрамовича не вийшло. Путін відмовився від переговорів. Тепер умови Зеленського російська влада розглядатиме як основу для припинення війни вже після Путіна. Їм треба розуміти, що на них чекає в разі усунення диктатора і початку реального мирного процесу, який за нього неможливий.

Далі наростатиме прихований тиск верхівки на Путіна: фронда, саботаж. Можливі і якісь колективні демарші силовиків та/або керівників економічного блоку уряду і ЦБ з вимогою зупинки війни, як такої, що швидко розвивається в критично небезпечному для Росії напрямі: загроза Криму, українські удари по Москві й Пітеру, портам і НПЗ, наростання економічних і фінансових проблем.

А закінчитися це може тільки фізичною ізоляцією та/або усуненням диктатора.

PS. Зеленський прекрасно розуміє цю ситуацію, тому відкрито натякає Путіну у своєму листі на те, що за відмову від миру той може поплатитися життям.