Дві нові "козирні карти" у Трампа для Москви

Минулої статті згадувалися дві козирні "карти" у Трампа у переговорах із кремлівцями, які він ще не показував. Не показував публіці, але не Москві. У неформальних переговорах із кремлівцями вони вже у роботі і це починає спливати.

Дві козирні "карти" Трампа - це вступ США у війну з РФ на підставі Будапештського договору-меморандуму та обмежене застосування ядерної зброї.

3 серпня в ЗМІ РФ з'явилася офіційна заява - це "небезпечна помилка" вважати, що Москва застосує ядерну зброю тільки у відповідь на удар ним по РФ. Можемо застосувати і не чекаючи. Заявив це Дмитро Тренін – президент російської ради з міжнародних справ. Про існування цієї структури мало хто чув, але виявляється вона є. Тренін зробив це як експерт – ботан, у якого на думці лише служіння істині. Ця заява кремлівців про зміну ядерної доктрини де-факто без зміни її де-юре. Принаймні поки що без де-юре, але де-юре в РФ можна влаштувати за одну ніч.

У відповідь 5 серпня в NBC News "вибігло" з п'яти джерел - у Пентагоні розробили нову ядерну стратегію, яка допускає застосування тактичної ядерної зброї з метою запобігти розповзанню деяких "регіональних війн", які ведуть або можуть вести РФ і КНР. Це застереження до Пекіна – якщо вирішите відправити флот для захоплення Тайваню, то на морі буде буря.

Це також попередження Москві, якщо мобілізує 500 тис. з метою захопити все лівобережжя України, то ми застосуємо щодо них ядерну зброю. На жаль, у ЗМІ не "вибігло", коли саме – після того, як мобілізовані вторгнуться в Україну або на етапі їхньої концентрації у суміжних суб'єктах РФ. Відповідальний за розробку – Елбрідж Колбі, заступник Піта Хегсета із загальних питань. У 2025 р. він, будучи в Європі, висловлювався в дусі - наявність РФ на карті світу псує життя.

Головне завдання Колбі – не план удару, а юридична база, яка дозволить Трампу застосувати ядерну зброю без дозволу Конгресу, точніше за Демпартію. Будапештський договір – ідеальна база. Можна до хрипоти кричати, це меморандум про наміри і нічого конкретного не зобов'язує США, що й робили адміністрації Обами і Байдена.

Але можна також сказати, що Колбі зайнятий усуненням цієї недоробки і наповнює меморандум конкретикою в повній гармонії з його духом. Це питання смаку та намірів. У республіканців наміри є, і вони не приховували їх: у січні 2024 р. виклали у програмі трьох Майклів – План перемоги для України (Proposed Ukraine Victory Plan).

План "трьох Майклів" передбачав передачу Україні стільки звичайної зброї, щоб вона могла викинути рашистів. Пропонував усупереч "піпетковому Джо", який на той момент третій місяць "морозив" в одному пакеті допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню, а ботоферми Федорова та Подоляка вселяли – це підступи Трампа. Тепер Юлія Мендель розкриває імена та ніки тих, хто вселяв – Трамп краде у Байдена авторучки, щоб він не підписав рішення Конгресу про передачу грошей та зброї Україні.

Трамп, йдучи 2024 р. на вибори, повторював цю формулу "трьох Майклів", але із застереженням, якщо Москва не погодиться вивести війська з України. Застереження резонне, якщо можна отримати результат без стрілянини, варто спробувати. Але було й інше застереження, яке не озвучували ні "три Майкла", ні адміністрація Байдена, ні Трамп під час виборів – це видалення "кротів", "ослів" та "щурів" з військово-політичного керівництва України. Оскільки таке досі не сталося, Маск зараз відмовив Федорову в передачі Штиллерману головок наведення до "Фламінго" через Старлінг для точності поразки. Маск не вірить, що Федоров і Штіллерман не передадуть цієї технології за програмою "цап-царап" до Москви.

Трамп у це спочатку не вірив. Тому після інавгурації насамперед закликав Зеленського піти на вибори і не повернутися, в чому був підтриманий Ліндсі Гремом та всім "політбюро" республіканців. Він логічно вирішив: тотальне чищення політменеджменту України від кротів та ідіотів – це такий сильний удар по Москві, що може змусити її піти на перемир'я за 24 години та кинути всі сили на участь у виборах в Україні.

Жодні вибори в Україні з 1994 р. не обходилися без участі Москви і до цього настільки звикли, що перестали обурюватись та не намагалися знімати з дистанції її кандидатів. В Україні та світі лише озвучували їхні імена, слідуючи постулату, – народ мудрий і сам розбереться. Стародавні греки у таке не вірили, тому не дозволяли рабам голосувати, бо знали – 90% проголосують за рекомендаціями господарів. За це античним демократам дістається від сучасних демократів та шкільних вчителів.

Для Трампа план із президентськими виборами в Україні був зручним тим, що не треба брати дозволи у Конгресу та перераховувати ракети в арсеналах США. Але цей план впав 28 лютого 2025 р. в Овальному кабінеті і довелося йти складним шляхом.

На даному етапі цього шляху дійшли того, що Колбі написав схему, як застосовувати ядерну зброю без дозволу Конгресу у відповідь на мобілізацію в РФ. Після цього 7 серпня Трамп оголосив на круглому столі в Держдепі для конгресменів, що хоче піти раніше із засідання, оскільки йому потрібно зайнятися війною. Але не уточнив, який саме, чим залишив простір для роздумів.

Напередодні 6 серпня Трамп оголосив анонімну догану Хегсету за висловлювання про те, що у Пентагону залишилося мало ракет через війну в Затоці. Трампа турбував не Хегсет із його операцією з дезінформації противників – атакуйте, у нас мало зброї, а інше.

Обманювати так ворогів не до місця, коли Трамп обіцяє іранській хунті ударом величезної сили. У дефіцит ракет, особливо, якщо ЗМІ плодитимуть "витік" без самих "витік", а з метою сказати – Трамп все розвалив, можуть повірити не тільки в Тегерані, а й у Москві. Це обнулює роботу Держдепу та Трампа, який обіцяє, що ракет вистачить і для Тегерана, і для Москви. У ЦРУ невисокої думки про аналітичні здібності розвідок Ірану та РФ, і побоюються, якщо там начитаються американські газети, то повірять і вирішать, можна не поспішати з перемир'ями. Держдепу таке не треба. Скорелювати дії Пентагону та Держдепу не проблема, але є вільні ЗМІ та Трампа просили погрозити журналістам кримінальними справами за "витік" про дефіцит.

Нехай про дефіцит розповідають європейці та Зеленський. Може Москва зважиться нарешті оголосити війну НАТО і почне рубати коридор через Сувалки або ще якесь вікно в Європу. У Білому домі цього тільки й чекають – буде основою застосування статті 5 статуту НАТО від Балтики до Чорного моря без огляду на Конгрес і Демпартію.

Але поки що навіть друге з 2022 р. падіння 30 липня ракети з РФ у Люблінському воєводстві не стало поштовхом для активації статті 5. Якщо Польща не просить про це США та НАТО, то або у Варшаві не хочуть, або у Вашингтоні просять не хотіти. Байден у листопаді 2022 р. попросив вважати таку ракету українською, а не російською. Трамп зараз не заперечував, щоб ракету чесно визнали російською. Але поляків поки вистачило лише на те, щоб знову порушити тему перенесення у Варшаві посольства РФ подалі від будівлі міноборони та канцелярії прем'єр-міністра.

У листопаді 2025 р. Сейм одноголосно ухвалив резолюцію про таке перенесення, але вона має рекомендаційний характер. Оскільки це була ініціатива "ПіС", то 6 серпня глава МЗС Радислав Сікорський припустив: опозиція може вимагати виконати резолюцію, що стане розривом відносин із РФ, оскільки Москва відмовляється переміщати посольство. Захарова у відповідь рідко промовчала, оскільки Сікорський – це той, хто вважає, якщо московити переселяться на Місяць, то Землі зітхнуть з полегшенням. Якщо він каже, що переміщати посольство не можна, то для того, щоб "ПіС" та вся опозиція вимагали цього. Окрім цього, Сікорський запропонував збивати ракети РФ над Україною. Але Туск через прес-службу МЗС уточнив, – це особиста думка міністра. Туск не хоче дати привід Москві покричати: НАТО вступило у війну. При тому, що знає – покричать і вгамуються. Війну Польщі оголосити не наважаться.

Не лише у Варшаві та інших європейських столицях, а й у Москві та Вашингтоні хотіли б якось домовитися про перемир'я. Тому, попри слова Захарової: "місце європейців під столом, а не за столом переговорів", кремлівці їх таємно ведуть у Баку, Відні та ще десь із представниками Євротрійки. Зі США теж ведуть, судячи з обміну новими ядерними доктринами.

Зеленський теж демонструє зговірливість, віщуючи півроку, що ракет до "Патріотів" не дають, тож залишається лише погоджуватися на перемир'я. Це цілком узгоджується з його колишніми наративами, що сягають кінця 2022 р. – нас усі кинули, небо не закрили, танків і снарядів не дають, Байден, чому Україна ще не в НАТО, і давайте проведемо референдум про перемир'я.

Але Москва йому не вірить і не шкодує балістики для Києва як самого захищеного міста, щоб переконатися, що справді не дають. Наше ППО регулярно повідомляє, збиваємо все менше і менше. Московити не вірять такому щастю, намагаються, але не розуміють, що це означає. Там свої таргани в головах.

У сумі ситуація схожа на переговори США з Іраном, але з тією відзнакою, що Трамп не обіцяє раз на тиждень вбомбити РФ у кам'яний вік. Як ніяк, РФ - ядерна держава і з нею так не можна. Її треба бомбити без гучних і довгих попереджень, інакше не є ефектом. Тому в ЗМІ скромно "вибігла" обіцянка обмеженого ядерного удару, якщо московити вирішать просуватися до Запоріжжя, Слов'янська чи Харкова групами більше, ніж по 10 штурмовиків. Тоді вони стануть турботою Трампа, який оголосив, я пішов на війну. Але ніхто не обіцяє, що тільки цим все й обмежиться, судячи із заяв Залужного про необхідність для України вступити до коаліції Об'єднаних експедиційних сил (JEF).