ukr
русский
Топ-теми:

Без врожаю. До чого призведе дефіцит води в Україні

Без врожаю. До чого призведе дефіцит води в Україні
Без врожаю. До чого призведе дефіцит води в Україні

Україні необхідна національна стратегія збереження біорізноманіття та середовища існування, кажуть екологи.

В Україні через аномально теплу зиму і посушливої весни річки і водоймища не наповнений водою. Результатом цього вже стали нетипові для українців пилові бурі, а також лісові пожежі і втрата врожаю, повідомляє Кореспондент.

Експерти кажуть, що ці весняні явища можуть стати для України звичайними. Інші країни Європи також страждають від маловоддя через глобальні зміни клімату. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Тисячі річок зникли, воду можуть давати по годинах

З одного боку, глобальне потепління впливає на весь світ. Наслідки зростання середніх місячних температур в цьому році помітні і в Австралії, яка спочатку горіла, а потім потопала, і в Україні, де вперше за час спостережень не було метеорологічної зими.

З іншого боку, в Україні також є і своя місцева специфіка, яка тільки наближає екологічну катастрофу. Люди сжгут суху траву, вирубують лісові насадження і встановлюють незаконні загати на річках.

13 травня Держагентство водних ресурсів на засіданні Ради нацбезпеки і оборони, повідомили, що очікується дефіцит води в деяких річках України, зокрема, в тих, які мають значну антропогенне навантаження.

Причиною на засіданні назвали маловоддя в Україні в останні п'ять років. Щоб вирішити проблеми були затверджені рекомендації уряду щодо забезпечення водної безпеки у 2020 році, а також прийнято рішення розробити нову водну стратегію.

Влада також планує провести інвентаризацію українських джерел підземних вод питної якості і артезіанських свердловин, щоб дізнатися, які з них можна залучити для підключення до систем водопостачання.

Ще на початку березня Держагентство водних ресурсів повідомило, що в Україні вперше в історії можуть обмежити можуть обмежити права водокористувачів. Подачу води в першу чергу обіцяють надавати на питні та побутові потреби українців.

Україна вважається маловодний країною, незважаючи на 63 тисячі річок, 400 тисяч ставків, 1,1 тисячі водосховищ, 1,3 мільйона гектар прісної води. Маловодність стала причиною зникнення десяти тисяч річок за роки незалежності.

Крім того, деякі водні джерела дуже сильно забруднені. За минулий рік в українські водойми було скинуто понад два мільярди кубометрів різних стоків, третина з яких була неочищеної, повідомляють екологи.

В кінці квітня вчені заявили, що єдині річки, в яких навесні прибула вода, протікають в Карпатах. Рівнинні ріки не наповнилися водою, а через теплої зими не промерзли і не очистилися. Це може спричинити погіршення екологічної ситуації та якості води.

Добовий приплив води до Київського водосховища з Дніпра в кінці березня виявився одним з найнижчих максимумів за останні 100 років. Меншим був тільки добовий приплив до водосховищ в екстремально маловодні 1925 році.

Максимальний рівень Десни цієї весни на 74 сантиметри нижче найнижчого значення за весь період спостереження. В результаті приплив води до Канівського водосховища може скласти 15 відсотків норми стоку за квітень.

Ситуація гірша тільки з малими річками, озерами і струмками, багато з яких обміліли і пересихають. Через це порушиться баланс ґрунтових вод, що призведе до суттєвого зменшення води в колодязях.

Аграрії втрачають урожай

Зараз щорічно людство споживає приблизно 4,6 тисячі кубічних кілометрів на рік, однак за 30 років це збільшення попиту виросте на чверть, повідомляється в доповіді, який був представлений на останньому Всесвітньому форумі з водних ресурсів в Бразилії.

Зараз найбільше води витрачає сільське господарство, в основному для зрошення - близько 70 відсотків. На індустріальне виробництво йде приблизно 20 відсотків, на побутові потреби - інші.

Сільське господарство є одним з локомотивів української економіки, який в деякі роки забезпечує до 40 відсотків ВВП. У минулому році Україна зібрала рекордний урожай зернових. Але тепла зима стала серйозним викликом, якого ще не траплялося в Україні.

"Для сільського господарства України можуть обмежуватися обсяги води, можуть вводитися ліміти або обмеження на водопостачання. Треба розуміти, що тенденції, які зараз відзначаються, є довготривалими", - говорять в Укргідрометцентрі ГСЧС.

На початку травня повідомлялося, що в результаті посухи в південних областях України втратила 234 тисяч гектарів або 2,6 відсотка посівів озимих культур. Найсерйозніший дефіцит спостерігається в Одеській області. Місцеві аграрії прогнозують втрату половини врожаю.

Одеська область втратила 15 відсотків усіх площ озимих культур. З них в результаті несприятливих погодних умов загинули десять відсотків озимої пшениці, 62 відсотки озимого ріпаку та 21 відсоток ячменю, повідомляє міністерство розвитку економіки.

11 травня стало відомо, що 66-річний фермер з Одеської області покінчив життя самогубством після загибелі всього свого врожаю через посуху. Повідомляється, що він брав кредит для оплати оренди землі та посівів, але так і не дочекався відповіді від влади на прохання про допомогу.

Через кілька днів уряд повідомив, що виділить на допомогу українським аграріям кошти в розрахунку близько п'яти тисяч гривень за гектар постраждалих посівів. Однак спосіб реалізації виплат ще не розроблений.

Екологи в цій ситуації звинувачують і самих фермерів. Про це, зокрема, говорить керівник практики Вода Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Ольга Денищик.

"Останні роки спостерігається парадокс: з одного боку все більше аграрії зазіхають на заплави річок, наприклад, Десни, а з іншого боку, скаржаться, що не вистачає води в річках. Ці речі пов'язані", - сказала експерт.

Для річок, які пересихають або вже "підходять" до більшої річці або морю, ніяких штучних об'єктів (в тому числі водосховищ) не повинно бути, каже Денищик. Для того щоб повернути фізичні характеристики річках, потрібно відновити їх плавні, територію заплави, прилеглі болота, де вода може затримуватися навесні.

Економіст Борис Кушнір також звертає увагу на те, що через низький рівень води в річках може подорожчати електрику, оскільки у ГЕС не буде можливості виробляти дешеву електроенергію.

Щоб впоратися з посухою бізнесу доведеться серйозно вкладатися в системи зрошення, щоб мати стабільний урожай.

"Ми знаходимося на тому етапі цивілізації, коли технології дають можливість забезпечувати стабільне виробництво сільгосппродукції. Великі гравці аграрного сектора давно мають насіння і добрива, а також систему крапельного зрошення, здатні забезпечити стабільне зростання врожаю і в умовах посухи", - заспокоює Кушнір.

Зображення Couleur з сайту Pixabay