Так Росія хоче поглинути Україну: Арестович про графік Кремля і орден Леніна українському президенту

16 січня 2019 15:34 29.4т

Тільки якщо до влади в Україні прийде "партія миру", з'явиться шанс припинити "конфлікт на Донбасі"; якщо ж, як і сьогодні, влада буде в руках "партії війни", конфлікт може затягнутися на десятиліття, - заявив прес-сек Путіна Пєсков.

Як відрізнити прокремлівських кандидатів в президенти України від проукраїнських? Як Кремль підштовхуватиме українського виборця до голосування за свого кандидата? На що здатний ставленик Кремля в кріслі глави держави? Яка його роль у вирішенні стратегічного завдання Москви щодо України? До якого терміну Кремль планує його виконати?

На ці запитання в бліц-інтерв'ю UAportal відповів військовий оглядач і блогер Олексій Арестович.

- Що можуть зробити в Кремлі, щоб підтримати "партію миру" і втопити "партію війни"? Чим загрожує Україні прихід до влади такої "партії миру" і такого президента?

- Давайте говорити відразу: в України немає ресурсу на нейтралітет.

Ми не Швейцарія, ми горами не оточені, у нас з Росією сухопутний кордон протяжністю 2700 кілометрів, який в основному представляє собою степ. Якщо додасться ще й Білорусь – буде більше. Для утримання її потрібно мобілізувати половину населення в армію, а другу половину змусити працювати на армію.

Тому ми змушені примикати до великих військово-політичних блоків.

У нас поруч таких блоків два: один – НАТО, другий – "Тайговий союз".

Питання: куди ми примикаємо?

Відповідно, всі кандидати в президенти України діляться з цього листа на дві половини: одні – які за НАТО і за ЄС, а інші – які за Росію. Причому, ті, що кричать про нейтралітет і мир – це ті, які за Росію. Тому що вони, щонайменше, виходять з неправильної оцінки обстановки, а значить, вони профнепридатні бути президентом, якщо вважають, що з Росією можна миром вирішувати справи – з 27-річною історією спроб Росії обмежити або скасувати наш суверенітет, починаючи від газових війн тощо.

Або це національна зрада. Всього два варіанти.

Єдиними прийнятними кандидатами в нашій обстановці є ті, які стійко говорять про те, що війна з Росією: а) триває, б) триватиме ще дуже довго, в) єдиний наш спосіб з цим якось впоратися – направлятися в НАТО. І послідовно роблять все, щоб це здійснити.

Звісно, для Москви завдання прямо протилежне. Їм потрібен кандидат, який говорить, що мир з Москвою можливий, тому що цього кандидата набагато легше обманювати. Якщо він всерйоз так думає. А якщо він діє за завданням Москви, то і обманювати не треба – це буде узгоджений варіант.

Тому для того щоб домогтися миру, треба підкреслювати жахи війни в повному наборі, починаючи з того, що ця війна вигідна режиму, що її організували фашисти, "партія війни" в Києві, а Москва хоче тільки миру, і закінчуючи перебільшенням кількості жертв, навантаженням на економіку, перспективами ще гіршого розвитку цієї війни, переходу її в повноцінну та іншою хрінью.

І, відповідно, підтримувати політиків, які це заявляють.

І, навпаки, всіляко ставити під сумнів необхідність вступу до НАТО, розмивати оцінку обстановки, яка пов'язана з тим, що Росія веде стратегічний наступ на Україну і контрнаступ на Захід після поразки в холодній війні. Видавати це за прикордонні непорозуміння, за дії окремих фашистів, чітко розмежовувати владу і народ, що, мовляв, народ братський, а влада погана, і персоналізувати це, наприклад, в особі нинішнього військово-політичного керівництва України.

Чим вони і займаються.

Відповідно, з цієї точки зору можна сміливо оцінювати риторику українських політиків і бачити, хто за кого.

- Ви сказали: Росії потрібно "підкреслювати жахи війни". Чи означає це, що в період до президентських виборів можна чекати на "сюрпризи"?

- Так, вони можуть трішки погріти фронт, щоб показати: знову оточення, котли, втрати. А потім дати можливість комусь із політиків домовитися.

- Але такий політик, прийшовши до влади, з огляду на стан нашого громадянського суспільства, просто не зможе відверто грати з Кремлем.

- Ні, відверто не зможе. Але його завдання на даному етапі – не привести нас в "Тайговий союз". Це абсолютно нездійсненне завдання. Його завдання – забезпечити нейтралітет, зняття або хоча б уповільнення активного вектора руху в НАТО і ЄС.

Так буде вирішене історичне завдання, за що йому дадуть орден Леніна.

- І це максимум, що він зможе зробити?

- Так. Але більше і не треба. Інакше його просто знімуть черговим військовим Майданом чи військовим переворотом.

Завдання номер один – уповільнити цей вектор, завдання номер два, в більш віддаленій перспективі – зняти проблему вступу України до НАТО. Ну, і завдання номер три – привести Україну до Росії. Ці завдання вирішуватимуться послідовно. На кожне з них буде відведено приблизно 5 років.

Тобто вся ця історія розрахована до 2032-2035 року. Це далеке стратегічне планування з точки зору Росії. Але для початку їм треба від нас домогтися зниження темпів вступу до НАТО. Для них це вже перемога, тому що вони встигають переозброїтись, піти з-під санкцій, переформатувати Африку, переформатувати Близький Схід і до моменту, коли буде поставлено питання про вступ України до НАТО, підійти куди більш підготовленими і мати, що обміняти на Україну.

А якщо ми будемо просуватися прискореними темпами, вони не встигнуть створити умови в інших районах світу, на які потім з НАТО можна мінятися. Від економічних, військових - до політичних можливостей. Ті ж - нафто і газопроводи в- і навколо Європи.

Коротше кажучи, є графік, аналітики і стратеги його розраховують, і вони йдуть чітко за цим графіком.

В ідеалі, наприклад, за 5 років діяльності нового президента створити умови, коли завдяки масовій пропаганді, завдяки недружнім крокам України щодо НАТО, невиконання ПДЧ або зниження темпів його виконання довести ситуацію до того, що ми з НАТО сваримося або заявляємо про нейтралітет, знижуємо інтенсивність і глибину співробітництва. Реально це буде стратегічною перемогою Росії. Тому що, повторюся, у нас немає ресурсів на нейтралітет.

І третє – в ідеалі, через певний час, поступове відновлення відносин з Росією, посилення економічного співробітництва, стирання ран війни.

І ще за 5-7 років, до 2032-2035 року, створити умови для поглинання Росією України в тій чи іншій формі. Наприклад, союзна держава України, Росії, Білорусі та Казахстану. Всі ті ж старі форми, які нам добре відомі.

- У Криму окупанти відпрацювали відбиття масованого повітряного удару – там відбулися навчання з використанням зенітно-ракетних гарматних комплексів "Панцир-С". Як ви думаєте, це плановий захід, презентація зі змістом або підготовка до чогось?

- Я думаю, це планові навчання. Я не знаю специфіки російських навчань, але не думаю, що тут бозна-що коїться. Це типовий захід. Зв'язати його з чимось конкретним... Україна точно не може провести масований повітряний удар, Захід – може. Але Росія і веде підготовку до зіткнення з НАТО.

Крім того, судячи з озброєння "Панцир", це може бути робота тієї групи військ, яка буде перекидатися в Київ... У Сирію. Обмовка за Фрейдом. Справа в тому, що театр в Криму схожий на театр в Сирії. А оскільки для Сирії це типові умови – масові нальоти противника, - можуть проводитися навчання тих підрозділів, які підуть на ротацію в Сирію. Це теж не виключено.

- Щодо вашої обмовки за Фрейдом. Києву на сьогоднішній день нічого не загрожує?

- Поки що не загрожує. Точніше, загрожує, але рівень загрози не змінився. Нічого нового поки що немає. А взагалі, ворог стоїть на чернігівському напрямку, він нікуди не подівся.

Автор:
Читайте також
×