Що з громадянством України для іноземних бійців АТО? Відповідає юрист Леся Василенко

08 жовтня 2018 17:30145

Верховна Рада нарешті зробила крок назустріч іноземцям-добровольцям - і ухвалила минулого тижня законопроект у першому читанні, який спростить отримання громадянства для добровольців, які приїхали воювати за цілісність України з інших держав.

Про проблеми, з якими стикаються іноземці-добровольці сьогодні, про значення та "підводні камені" спрощеної процедури, а також про справедливість і можливі загрози для нацбезпеки такого рішення в інтерв’ю UAportal розповіла очільниця "Юридичної Сотні" Леся Василенко, яка послідовно відстоює прийняття важливих для посилення обороноздатності країни і укріплення українського війська законів.

- Минулого тижня Верховна Рада нарешті розглянула законопроект у першому читанні про громадянство для іноземців, що брали участь в АТО. Депутати його підтримали. Що конкретно він змінює?

- Цей законопроект спрощує процедуру набуття громадянства для осіб, які не є громадянами України, для іноземців, які брали участь у протидії російській агресії проти України.

- Чим саме спрощує?

- У таких осіб зараз є велика проблема у переліку документів, які є обов’язковими за законодавством України для набуття громадянства. Зокрема, велика проблема – у вимозі надавати довідки про несудимість із країни свого походження. Особливо, якщо ця країна – Російська Федерація. Крім того, є проблема з довідками, що вимагаються для виходу з громадянства тієї країни – наприклад, по сплаті якихось штрафів, податків, зборів тощо.

Але основна проблема – це якраз довідки про несудимість.

- Чому саме вони?

- Тому що у Росії проти більшості людей, які брали активну участь в боях на боці України, вже заведені кримінальні справи. Формулювання – найрізноманітніші: підбурювання ворожнечі між братніми народами, пропагування терористичної діяльності, участь у терористичних угрупуваннях… Велетенський спектр формулювань звинувачень цих осіб у різних злочинах.

Зрозуміло, що за таких умов довідок про несудимість вони отримати ну аж ніяк не зможуть.

Леся Василенко, засновниця та голова правління громадської організації "Всеукраїнська правозахисна організація "Юридична Сотня"
Фото: European Endowment For Democracy

- І відповідно над ними нависає загроза депортації, так?

- Загроза депортації над ними нависає лише тоді, коли вони перебувають в Україні на незаконних підставах.

Переважна більшість іноземців що роблять? У них є кілька варіантів нині. Є варіант набуття громадянства через одруження, наприклад. Одружилися з українкою чи українцем – і чекають, бо там вже йде порядок набуття громадянства за родинними зв’язками. По часу це не найшвидший варіант, але в такому разі для них принаймні немає вже загрози у тому, що вони перебувають на території України. Вони отримують посвідки на проживання. Але залишаються при цьому громадянами іншої країни. І якщо там проти них будуть порушені якісь серйозні справи – може бути звернення про екстрадицію цих осіб. Зразу уточню: швидше за все, такого не буде і Україна не екстрадуватиме на таких підставах. Тому це більше міркування на тему гіпотетичних ризиків.

Інший варіант набуття громадянства для таких осіб - підписання контракту з ЗСУ. І коли людина за контрактом відслужить три роки, вона має право набути громадянство України.

Крім того, можна спробувати пошукати українське коріння – тоді працює варіант набуття громадянства по крові. Є певні процедури. Там дуже багато критеріїв.

Але якщо особливого бажання укладати шлюб нема (нема з ким або просто душа до фіктивного шлюбу не лежить, тим більше, що це протизаконно), якщо служити в ЗСУ людина не може (за станом здоров’я, наприклад, чи вже своє відслужила), якщо родичів українського походження у неї нема – варіантів не лишається.

Читайте також:РПЦ в Україні - це як ракова пухлина. А її часом доводиться вирізати - капелан Мединський

Треба якось перебувати в Україні. А як це робити? Для посвідки на проживання необхідні підстави. Наприклад, працевлаштування. Але ми ж знаємо, що обставини далеко не завжди дають можливість працевлаштуватися "в білу" і тим більше – ще й вмовити роботодавця стати "спонсором" цієї посвідки на проживання.

Крім того, отримання посвідки на проживання дуже схоже на отримання візи. Там теж є вимоги щодо отримання нових документів і посвідчень своєї країни походження. Плюс – однозначно передбачена тісна взаємодія з консульськими установами. Для іноземців, які воювали в АТО, це не дуже безпечно. Відвідування дипломатичних установ рівнозначне потраплянню на територію своєї країни походження.Тобто є маса нюансів.

Ну і є моральна складова. Вона полягає у тому, що ці люди, які воювали за Україну, все-таки покинули всі свої справи, всю діяльність у своїх країнах, вони зреагували на несправедливість, яка відбувається, і прибули допомогти Україні дати відсіч збройній агресії. Відповідно, логічно було би, щоб держава якби не віддячила їм, то хоча би створила умови для безпеки таких осіб.

Тому і виникла ідея з цим законом. Його дуже активно просуває "Азов" і організації, пов’язані з "Нацкорпусом Азова" - тому що у них найбільша кількість іноземців, які воювали за Україну. Я деякий час тому бачила список – там було понад 200 осіб (зараз може бути більше), яким потрібне визнання їхньої участі і надання документів для того, щоб вони могли вважатися громадянами України.

І ми – і "Юридична Сотня", і я особисто – їх підтримуємо. Я теж переконана, що цим особам має бути наданий статус, а не створені умови, які тільки погіршують їх і без того непросту ситуацію.

Але в той же час - я на цьому дуже наголошую - не хотілося б забувати про питання національної безпеки. І норми законопроекту мають бути виписані таким чином, щоби не виникало жодних загроз для безпеки більш широкого кола осіб.

Читайте також: Ініціатор заборони NewsOne і 112 відповів на погрози Портнова. І не тільки

- А зараз ці загрози виникають?

- Якщо ми відкриваємо шпаринку спрощеної процедури для іноземців, то ми відкриваємо її не тільки для учасників бойових дій, ми відкриваємо її для всіх. Треба пам’ятати, що ми говоримо про добровольців, які є іноземцями і які брали участь у бойових діях. Тому що іноземці, які підписали контракт, цієї проблеми не мають. Бо вони служать за контрактом три роки, вони є вже військовослужбовцями ЗСУ чи Нацгвардії. А через три роки подаються на громадянство. Тобто їх це не стосується.

Це стосується саме добровольців, які брали участь у боях у найбільш хаотичний період, зокрема, у 2014-15 роках. Треба довести, що ти брав участь в тих бойових діях. Якщо процедура буде із серії "два свідки" – ну, це можуть і з того боку, умовно кажучи, приїхати і сказати: от два свідки, я брав участь у бойових діях - дайте мені громадянство.

А далі може розвиватися сценарій, який пропагує Росія. Вони ж що говорять? Що захищають російськомовне населення? І, умовно кажучи, отримуємо ситуацію, коли приїхала n-нна кількість іноземців, утворилася "п’ята колона" - і відбуваються різні диверсійні дії, події і так далі.

Це саме очевидне, що зразу в голову приходить. Варіантів ще маса може бути щодо провокування загроз нацбезпеці на фоні того, що паспорти будуть видаватися у спрощеному режимі.

І це треба врахувати.

- "Юридична Сотня" заявляла про недоліки законопроекту. Крім цього, що ви озвучили, над чим ще треба попрацювати?

- Там є кілька неточностей у самому законопроекті щодо формулювань. Тобто там скрізь іде АТО, антитерористична операція – і не враховано, що це є відсіч збройній агресії, що це є Операція Об’єднаних сил. Це треба виправляти.

Треба ще врахувати, що закон у нас доволі чітко прописує процедуру набуття громадянства. Якщо є підстави – не проблема. А якщо підстав нема – громадянство не надається. При цьому навіть якщо у тебе є всі підстави набути громадянство і ти звертаєшся до Державної міграційної служби – ти з’ясовуєш, що ДМС, м’яко кажучи, далеко не найдружелюбніший орган у країні. Швидше за все вони просто ці документи відправлять назад. Причому зроблять це в останній день перед тим, як у них спливуть строки – і з формулюванням "вибачте, а у вас тут всі довідки вже прострочені". Вони реально так і роблять. Я не фантазую, а переказую реальні історії людей, яким ми намагалися допомогти отримати українське громадянство.

І поки по лінії МВС, тому що ДМС підпорядковується МВС, не налагодиться політика в державній службі щодо прийняття, розгляду документів, надання роз’яснень і так далі - ми можемо приймати скільки завгодно законів, але вони, по суті, не будуть виконуватися. Так само, як не виконуються вони зараз. Тому дуже важливо звернути увагу на безпосередньо роботу органів, які потім будуть діяти на виконання цих законів.

Читайте також: "Маючи базуку, скаржимося, що нічим мову захищати". Інтерв'ю з Ларисою Ніцой

- Поки тільки в першому читанні проголосували за цей законопроект?

- Так, тільки перше читання. Зараз до другого читання готуються правки.

- А коли буде розгляд - невідомо?

- Депутати не проголосували за розгляд за скороченою процедурою. Тому зараз у депутатів є два тижні, щоб подати правки до другого читання. Потім комітет ці правки розгляне. Після комітету вже законопроект вноситься у залу – і там уже все залежить від того, коли його буде включено до порядку денного.

- Вам відомі випадки, коли через складнощі з отриманням громадянства люди реально постраждали? Коли їх депортували, приміром?

- Реально прямо депортації - ні. Те, що люди самі перебувають у такому нестабільному стані з переживаннями щодо того, що їх можуть вислати і так далі – це так, такого доволі багато. Але щоби прямо видворення відбувалось...

Якщо ця людина не накоїла чогось на території України, то в українських органів немає підстав її висилати. Це неприємно з тієї точки зору, що ти не маєш офіційного статусу. Тобто навіть у комунікаціях з будь-якими державними структурами (та й недержавними теж) є фактор впливу, яким може скористатися твій опонент у будь-яких діалогах при потребі вирішити ті чи інші питання. Тобі зразу можуть сказати: чекай, та ти ж не громадянин України. Ти взагалі тут на яких правах? Ах, у тебе нема посвідки, нема того, нема цього? Так ми тебе зараз в міграційну здаємо.

Отакі речі є неприємними.

До всього іншого, треба враховувати категорію людей, про яких іде мова. Це люди, які зреагували на несправедливість і приїхали робити так, як правильно, так, як має бути, вірно? Відстоювати територіальну цілісність, демократичні цінності і так далі. І для них перебування в такій ситуації, не зовсім правомірній, - це шалений дисонанс з їх переконаннями, їхніми цінностями. За які вони, власне, і приїхали боротися.

- Знаю випадки, коли люди розчаровувались і їхали з України…

- Ну, коли розчаровувались і їхали самостійно - тут людина сама приймає виважене рішення, чи їхати їй, чи залишатися. Тут нічого не поробиш.

- Так розчаровувалися вони саме тому, що сподівалися, що тут все змінилося, а насправді - не дуже-то і змінилось в дечому.

- То вже треба працювати над тим, щоб воно змінилося. За день це не відбувається.

- "Юридична Сотня" має якісь ідеї щодо механізму, який можна було би впровадити, аби не було зловживань?

- Так, ми будемо подавати свої правки до другого читання. Я не готова це зараз детально коментувати, бо там дуже важлива точність формулювань, а я наразі не маю перед очима тексту наших пропозицій. Але, звісно, ми будемо подавати наші правки - у координації з "Азовом", у координації з Гельсинською спілкою, яка доклала дуже великих зусиль до того, щоб текст закону взагалі народився.

Читайте також: Що робив в Україні російський банкір Олексій Алякін. Бліц-розслідування

- Які законопроекти з тих, які, на вашу думку, потрібні армії, які сприятимуть посиленню обороноздатності нашої держави, можуть бути розглянуті у парламенті найближчим часом?

- Законопроект про резервістів у Верховній Раді чекає розгляду. Ми сподіваємося, що зареєструють найближчим часом законопроект, який буде стосуватися форми військового, зокрема, встановлюватиме відповідальність за незаконне носіння військової форми одягу, відзнак, медалей і так далі. А також за наругу над могилами учасників війни проти російської агресії.

Це - з того, що є на сьогоднішній момент. Є там кілька законопроектів, які стосуються підтримки ветеранського підприємництва - теж сподіваємося, що вони будуть розглянуті.

У такому ключі рухаємося.

Автор:
Читайте також
×