Будучи огірком, називатися кавуном: митрополит Олександр (Драбинко) про перейменування УПЦ МП

27 грудня 2018 17:41 7.2т

Верховна Рада ухвалила закон, який зобов'язує УПЦ МП вказувати в назві її приналежність до Російської православної церкви. За цим рішенням пішла ціла низка заяв. Так, речник УПЦ МП архієпископ Климент (Вечеря) сказав про те, що підстав для перейменування немає, оскільки в статуті церкви сказано, що її центр знаходиться в Києві, а не в Москві. Пізніше в УПЦ МП заявили, що мають намір звернутися до Конституційного суду, оскільки закон нібито утискає права віруючих і зазіхає на свободу совісті.

І, нарешті, яскравою тематичною заявою відзначився патріарх Кирил. "Після рішення українського парламенту з вимогами про зміну назви УПЦ слідом за цими змінами повинні послідувати репресії, звичайно. І цілком очевидно, що є якийсь ультиматум: якщо церква не змінює свою назву, то вона буде знята з реєстрації, але якщо церква змінює свою назву, то починається сильний тиск, в першу чергу, на народ, на громадськість", - переконаний глава РПЦ.

"Чому патріарх боїться, щоб речі, нарешті, були названі своїми іменами? Якщо це Російська церква в Україні, то це Російська церква в Україні", - сказав в бліц-інтерв'ю UAportal митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Православної церкви України Олександр ( Драбинко).

- Ви могли б прокоментувати цю фразу, а також відповісти на запитання, за яких обставин в Україні може статися церковна війна?

– Речі повинні називатися своїми іменами. Фактично на зовнішньому загальноцерковному, загальноправославному рівні та й у зовнішніх відносинах з інославними Українська православна церква не була і не є суб'єктом офіційних відносин - ані в переговорних процесах, ані в представницьких. Все завжди робилося і робиться через "центр" - Московську патріархію.

Київський Митрополит ніколи не був самостійною фігурою на зовнішній арені, і якщо і з'являвся або з'являється будь-де, то як особа, що супроводжує Московського патріарха. УПЦ завжди сприймалася зовні і сприймається сьогодні як православна церква Росії в Україні.

Так, неофіційно є назва – "Українська православна церква", але офіційно ми були сукупністю єпархій РПЦ в Україні.

Ми часто, особливо останнім часом, чуємо з вуст керівництва РФ такі застереження, як "наша Російська Церква на Україні". Це внутрішнє сприйняття УПЦ самим керівництвом Росії та Російської церкви. Чому ж тоді Патріарх боїться назвати речі своїми іменами? Якщо це Російська церква в Україні, то це Російська церква в Україні за фактом.

Мімікрія, яка використовувалася досі, в кінцевому підсумку виходить назовні, і потрібно говорити про свою самоідентифікацію, минув час бути хамелеонами.

УПЦ має "права широкої автономії", але вона не має цілісного канонічного статусу цієї самої "автономії". Був би статус, можна було б говорити про суб'єктності. А так – на жаль...

Щодо залякування війною... Я не розумію, чому повинна виникнути якась релігійна війна. Хто проти кого повинен, на їхню думку, воювати? Захищатимуть своє ім'я, що вони українці, від самих українців?

По-моєму, це просто черговий політичний шантаж, який ми вже чули з вуст Новінського та інших Оппо-діячів, які зацікавлені в якомусь кривавому сценарії.

Але я думаю, що у нашого народу вистачить розуму зробити правильні висновки, назвати речі своїми іменами, поставити все і всіх на свої місця.

- Відразу ж після ухвалення закону спікер УПЦ МП архієпископ Климент (Вечеря) заявив про те, що немає підстав для перейменування, оскільки в новій редакції Статуту церкви сказано, що центр управління УПЦ МП знаходиться в Києві, а не в Москві.

- Кумедна вийшла історія з цим "центром в Києві". Чомусь про те, що центр управління УПЦ МП знаходиться в Києві, написано в Статуті Руської православної церкви, який ухвалений в Москві. Ви уявляєте? Це те ж саме, що в Конституції Росії говориться про незалежність України.

Гібридний статус, гібридна самостійність, як, власне, і багато іншого...

- А ще УПЦ МП збирається звертатися до Конституційного суду щодо перейменування. На їхню думку, це утиск прав віруючих...

- Називатися Російською церквою тепер утиск прав віруючих? У них патріарх хто – Кирило, Московський і Всієї Русі? Чи хто? Хто керівник Руської Церкви? Де в титулі Патріарха хоч натяк на Україну?

УПЦ, до речі, в обов'язковому порядку в своїй життєдіяльності, окрім свого Статуту, повинна керуватися Статутом РПЦ. В цьому її незалежність?

Нагадує армійський жарт про два пункти поведінки – пункт перший: "начальник завжди правий", і пункт другий: "якщо начальник не правий – дивись пункт перший". Це політика подвійних стандартів. Будучи огірком, називатися кавуном.

Автор:
Читайте також
×