Росія успішно знищує власний генофонд отруйною водою: як це відбувається
Сьогодні важка ніч, важкий день й не знаєш, яка ніч ще на нас чекає, який день не буде пахнути згорілими хатами та мріями.
Й усе це через те, що одна клята країна-руїна, яка вмирає сама, хоче знищити й нас, тому пуляє по нам усім своїм залізяччям, хоча могла б на ці гроші зробити своїм громадянам світло, газ, воду, дороги, лікарні. А, ні, свої хай у гноярці живуть, воду з калюжі п’ють, головне – влізти в іншу країну й напаскудити.
Світу, як завжди, байдуже. Вірніше, світ стурбований, але виключно в рамках толерантної стурбованості, яка не має вийти за межі стурбованої толерантності.
То, як ви розумієте, вибиратися нам з цієї прірви, самостійно, схоже, інші підтягнуться лише, коли кремль догоряти буде.
На фоні усього цього безнадійно-безрадісного дуже хочеться щось, ну, хоч щось гарне з вкрапленнями мрії. Бо не вигрібаємо ні морально, ні психологічно, ні фізично. А маємо!
Тому я пішла шукати вам гарні новини, й здивовано виявила, що їх набігло гарненько.
Зрештою, у Всесвіту гарне почуття гумору, й він тихенько наспівуючи "лента за лентою набої подавай", невпинно продовжує затягувати зашморг на триколорадній двоголовій курячій шиї.
Не вірите? Ось вам новини.
На Ростовщині з огляду на ситуацію треба вішати особливі дорожні знаки, щось накшалт – "не пий з калюжі – козликом станеш".
Пам’ятаєте казочку про Оленку та її братця Іванушку, який напився з калюжі й став козенятком чи козлом, тобто цапом? Звідти й назва росіян – каЦапи. Тобто народжені з калюжі.
Ото з огляду на російські реальні, не казочка це – буденність.
Питна вода на росії стає отруйною та небезпечною. Це вже підтверджують навіть російські дослідження.
Смачного!
Цитую: "Погана якість води у Ростовській області могла призвести до зростання смертності серед населення. Такі дані випливають із звіту Росспоживнагляду щодо санітарно-епідеміологічного благополуччя за минулий рік".
Що значить "могла"! та такої смертності, як на росії, ще пошукати треба. Мруть, як мухи від дихлофосу!
Цитую: "За даними досліджень, забруднена питна вода в регіоні сприяє збільшенню смертності від захворювань травної, серцево-судинної та сечостатевої систем, а також онкологічних патологій".
Ця тенденція охопила й окуповані росією регіони, особливо (не знаю, як написати, бо й жахає, й радію одночасно, вибачте, якщо комусь на емпатію наступила) – ОРДЛО.
Рівень захворювань на онкологічні хвороби там постійно зростає.
На Донбасі й так з екологією та якістю води завжди було погано, бо ж промисловий регіон, це його хрест, а окупація й взагалі, вбила останній цвях в труну Донбасу.
З радянських часів промисловість будувалася так, що "после нас – хоть потоп", тобто у екологію, енергозбереження, збереження довкілля та людини, ніхто й ніколи не вкладав гроші й сили.
Окупанти ж просто перетворили регіон на смітник.
Річки Донбасу, як й підземні, шахтні води, йдуть до Ростовщини, як до нижчої точки спаду води. Тому Ростовська область отримує усі "кешбеки" з часів радянської влади до сьогодення.
Чим більше забруднення води та землі на Луганщині та Донеччині, тим нижче рівень життя та тим вище рівень смертності на Ростовщині.
Усе, до чого дотягується рука росії, усе стає тліном. Це, як вірус, як щось страшне, льодяне, що знищує усе живе.
Насправді, росія вмирає. Усе, що ми бачимо – це агонія.
Звісно, нам би хотілося б це прискорити, але, у Всесвіту свої плани, свій час, своя безкінечність. Те, що ми вважаємо "довго", у Всесвіті лише зептосекунда, яка дорівнює одній трильйонній мільярдної частки секунди.
Але росія вмирає. Санкції, які тільки почали вимикати механізми життєзабезпечення, це останні з отруйних стріл. Але вони вже потрапили в отруєний, заражений, хворий організм, що помирає.
Цитую: "Проблема має системний характер – у 2023 році Росспоживнагляд зафіксував захворювання, пов’язані з якістю води, у 94% регіонів країни. Особливо гостро ситуація проявляється у Ростовській області, Забайкальському краї, Республіках Мордовія та Калмикія, Томській області".
Це й є той оспіваний "руський мир", куди мріяла потрапити критична більшість мешканців Донбасу?
Цитую: "Експерти наголошують, що окрім прямого впливу на смертність, неякісна вода викликає значне зростання загальної захворюваності, створюючи додаткове навантаження на систему охорони здоров’я та знижуючи якість життя населення".
Купи сміття, річки з нечистот, сміттєзвалища, сморід, величезні звалища ядерних відходів, які росія до себе звозить з усіх країн.
Країна-смітник, саме так можна охарактеризувати росію.
Я багато пишу на тему екології, бо це не вивчена грань війни, але дуже важлива.
Люди, які живуть в цьому смітнику, вже давно деградували й навіть не уявляють іншого середовища. Тому будь який "Іванушка", який поп’є водички з російської калюжі, стане не просто козликом, а смердючим цапом.
Окрім захворювань, росія вже давно накрила лавина генетичних захворювань, які носять деструктивний, деградаційний вплив, як на збереження генофонду нації. Ну, ще не з двома головами народжуються росіяни, але олігофренія носить масовий характер. Саме тому росія кожного року знижує вимоги до освітньої системи, знижуючи рівень вимог до знань. Понад 70% дітей не в змозі оволодіти шкільною програмою. На фоні генетичних змін зростають й психологічні. Бажання розмножуватися притаманне саме істотам з мінімальними життєвими потребами.
Деградація росії не приведе до швидкого вимирання, але, вже зараз на росії відсутнє покоління, яке може освоїти креслення, навігацію, управління автотранспортними та технічними засобами, запам’ятовувати та робити аналітичні висновки.
Тому, збереження екології, це дбати не тільки про чисту воду та довкілля, це дбати про онуків, правнуків, це зберегти націю.
Коли дивишся на росію, то бачиш лише тлін та знищення, яке викликають не просто дипресію, а бажання померти.
Як на мене, це дійсно якась смердюча болотна калюжа, бо навіть Пекло виглядає охайніше, ніж росія.
Тому, кого не вб’є їжа російських виробників, того вб’є вода, а кого не вб’є життя на росії, путін отарами погоне на "сво", небагато з тих, хто виживе в "руськом міре", будуть по світу тягати свій сморід та захищати й вихваляти улюблене болото.
Тому, бажаю росіянам смачного й щоб усі!
Хай усе на їх землі перетвориться на отруту. Їжа, вода, земля. Як казала моя бабуся- щоб не родило та не плодила, згинуло, вмерло й попелу не залишило.
Й знаєте, до цього йде. Новин, як от про воду, що стає отрутою для росіян, доволі багато. Я буду розповідати про них.
А наприкінці розповіді, все ж таки хочу повернутися до казочки про "Іванушку-козлика", бо вона дуже показова, особливо на фоні оцієї новини про якість води на росії.
Це настільки показова казка, що от прямо захотілося зробити огляд та висновки не тільки казки, а й бувальщини.
Висновки такі: ми маємо дивитися на росію, як на "чорне дзеркало", щоб ніколи, розумієте, ніколи не стати такими, як вони.
Ми маємо дбати про довкілля, бо декомунізація, це не тільки зміна назв вулиць, як багато хто зрозумів, це глибше. Декомунізація, це повністю знищення у собі радянщини, це життя в любові до своєї країни. Любити, означає – дбати!
Декомунізація, це "вбити у собі москаля". Це стати людиною, гідною, мудрою, вільною, яка поважає не тільки себе, а й світ навколо себе.
Знищення усього навколо себе, це знищення себе, своїх дітей, тобто майбутнього. Країна, яка не бачить свого майбутнього, живе лише минулим. Країна, яка вбиває свою землю, вбиває своє майбутнє. Ми маємо це зрозуміти на прикладі росії.
А друге, от тут повернемося до казки, як ви знаєте, я тримаю кіз, то скажу вам, казка про "Іванушку" дійсно російська, народна, бо писалася виключно з росіян.
По-перше, українська кізонька ніколи з калюжі пити не буде. Що там з калюжі, з не митого відра кози пити не будуть, настільки вони гидують. Це найчистоплотніша тварина. А тут людина й воду з калюжі, з болота. Бррр! Схоже, для росіян хльобати воду з болота – то є звичною справою. А по-друге, назад з козлика до людини через калюжу не вийде. Ну не п’є коза брудну воду. То таке перетворення, це навіть благо для руського "Іванушки".