Майбутнє Польщі у фіналі російсько-української війни
Ярослав Качинський оголосив про готовність повернути Українській державі орден Ярослава Мудрого ІІ ступеня — на знак солідарності з польським президентом Каролем Навроцьким, висунутим на цю посаду партією Качинського "Право і справедливість".
Залишається тільки висловити сум з приводу цього рішення. Ярослав Качинський, попри його анахронічне ставлення до питань історичної пам’яті та її ролі в майбутніх стосунках українського і польського народів, має беззаперечні заслуги перед Україною.
Він був одним із перших іноземних політиків, який з’явився на зимовому київському Майдані у 2013 році, — і жоден портрет Бандери його не зупинив. Він був тією людиною, яка роками одноосібно добирала керівників Польщі, що згодом підтримали Україну у 2022 році: без його рішення Анджей Дуда ніколи не став би президентом Польщі, а Матеуш Моравецький не очолив би польський уряд.
Сам вибір кандидатури Навроцького на посаду президента Польщі продемонстрував, що багаторічний очільник "Права і справедливості" усвідомлює: його електорат починає зміщуватися в бік радикальних правих поглядів, — і хоче, щоб його партія відповідала цій тенденції. Але намагання відповідати запиту електорату, а не змінювати його настрій, має свою ціну. Те, що ми спостерігаємо сьогодні, і є ця ціна.
Тому таким важливим є діалог українських політиків і громадських діячів із представниками правого табору Польщі. Ці люди мають усвідомити, що питання пов’язане не з українсько-польськими стосунками, не з політичною перспективою польських правих і навіть не з рейтингами президента.
Питання пов’язане зі спадщиною Ярослава Качинського — якщо він вважає подальше існування Польщі на політичній мапі світу своєю спадщиною. Адже вся система союзів, яку Варшава вибудовувала після краху Радянського Союзу, зруйнована й існує лише у фантазіях західних політиків.
Америка йде з Європи — навіть якщо сьогодні вона перекидає до Польщі війська, які стояли в Німеччині. У найбільших європейських країнах наростають ультраправі тенденції, а з ними і уявлення про такі країни, як Польща, — як про географічну вигадку.
Якщо Росії вдасться досягти успіху в російсько-українській війні, східний кордон Польщі стане кордоном тиску. Якщо до влади в Німеччині прийде якась "Альтернатива", так само виглядатиме й західний кордон. Ну, а далі ви знаєте.
Тому питання зовсім не в тому, чи буде в Ярослава Качинського орден Ярослава Мудрого. Питання в тому, яким буде майбутнє його польських нагород.
І відповідь на це питання — не в союзах, які в недавньому минулому створювали польські політики, а у фіналі російсько-української війни.