"Бамбілі Дамбас": як горить догорає техніка ворожа
Оце вчора під вечір та сьогодні зранку насолоджувалася новинами з екс-рідного краю, тобто зі Свердловської (Довжанської), Луганщини. Бо там з вечора а – цілий потяг з цистернами пального , який окупанти везли на військові бази, що в ОРДЛО.
Український "сокіл" видівся той потяг та гарненько в його влупів. Горить гарно! А з пальним в ОРДЛО зараз важковато, бо нафтобаза в Ровеньках, де зберігалося пальне, вже догоріла.
Залізничне сполучення до цього часу було безпечніше в ОРДЛО й саме воно тримало 70% військової логістики.
Я писала про це залізничне сполучення , яке досить гарно забезпечує окупантів та колаборантів саме пальним та важкою технікою – залізнична гілка з Ростовщини через КПП "Червона могила" .
Ось нарешті наші "соколи" почали починати залізничні артерії окупантів. Це дуже гарна новина!
Але, від знаєте, сьогодні трошки не про логістику- є про те, що ще писати, підказувати та говорити – а трошки про суспільство ОРДЛО та війну.
Вчорашній вибух на залізничній колії просто підкинув місто. Паніка. Істерика. Селище, що біля місця де потяг очікує розвантаження, без вікон. Ну, як на пересічного мешканця України, то ця ситуація щоденна. Й не таке переживали й бачили. Й не таке пошкодження мають наші люди. Це називається війна.
Але мене здивувала реакція мешканців ОРДЛО (Донбасу), які ми, Україна, бомбили всі ці роки. От перед очима пропливла уся пропаганда, де мешканці ОРДЛО заламували руці й волали, як же страшно жити, коли "укро-хунта дамбіт бамбас". А тут такий переляк на рівному місці.
Ну, бахнуло разок, ну, загорілося трошки. Це ж не КАБ, не Іскандер, не Калібр, не Орєшнік, банальне БПЛ, яке банально підірвало цистерни з паливом. Та в нас би на таке й не прокинувся ніхто б. А в Свердловську паніка, істерика, серцеві напади, все біжать, волають, бояться спати лягати. Тю на вас три рази. Ті, кого "10 років бамбілі" мають не тільки на звук знати всі прильоти, вибухів, виходи, входи, всі тональності моторів БПЛ, та інші військові знання, які має кожен українець.
Ось так й посипалась пропаганда . Бо, як пишуть самі мешканці "розбомбленого Донбасса" – "нікогда такого звуку не слишали, ніколи такого не бачили, ніколи такого вибуху і страху не ощущали". Ніколи "штирлець" не був таким близьким до провалу.
Але продовжую таки про логістику.
За прикордонним ОРДЛО варто спостерігати, бо це основа логістики Росії.
Ось, наприклад, той же Свердловськ (Довжанськ), який стоїть на кордоні з росією, тут найгарніші дороги, які Росія не тільки ремонтує, а й розширює. Бо по цим дорогам йде техніка окупантів .
Траса Ростов-Луганськ, де серед потоку автобусів та цивільного транспорту їдуть ціли каравані військових авто , які везуть поранених та вбитих до Ростова, з Ростова везуть зброю та військових.
Я постійно пишу про це, бо це дуже важливо, особливо, коли десь хтось говорить розповідати про скорий світ та рішення всіх "російсько-українських" питань. Світ так й не наважився сказати слово "війна", але то таке.
Так ось, я бачу "бажання світу" на дорогах ОРДЛО. Наразі на Покровський та Краматорський напрямок росія перекидає дуже багато техніки, палива та живої сили. На Ростовщині знову після тривалої перерви підвищили виплати за підписання контракту.
Перше, що росія почала ремонтувати в ОРДЛО після зими, це дороги. Люди радіють, мовляв, ось як росія про нас дбає, але дороги ОРДЛО – це єдині артерії , які допомагають Росії підгодовувати фронт.
У цей час уже прийнято новий проект по розбудові великого автобану, який обійде Свердловськ і дозволить вантажівкам рухатися швидше, – я ще напишу про це.
Пишу, бо ці факти та аналітика стоять у нагоді українським "соколам". Легше літати, коли знаєш куди.